÷ей пер≥од у ваш≥й с≥м'њ, напевно, стане найц≥кав≥шим ≥ найпам'¤тн≥шим. —к≥льки ц≥кавих запитань та суджень ви почуЇте в≥д свого "чомучки"! ј ще - з≥ткнетес¤ з його характером - "хочу" чи "не хочу", ≥ впертим "буду" ≥ "не буду". ÷е вже про¤ви ≥ндив≥дуальност≥! –ахуйтес¤ з ним ≥ намагайтес¤ стати найкращим другом.

‘≥зичний розвиток

¬важаЇтьс¤, що у чотирир≥чному в≥ц≥ дит¤ маЇ подвоњти св≥й зр≥ст. “обто, середн≥ показники зросту повинн≥ с¤гати 100-104 см. ” три роки в≥н маЇ становити 92-94 см, в 5 рок≥в - 105-110 см, у 6 - 111-115 см. —ередн¤ маса т≥ла також поступово зб≥льшуЇтьс¤: в трир≥чному в≥ц≥ вона с¤гаЇ 13,5-14 кг, у 4 роки - 15,6-16,5 кг, у 5 рок≥в - 16,6-18 кг ≥ в шестир≥чному в≥ц≥ - 19-20 кг. јле це зовс≥м не повинно означати, що, прочитавши ц≥ факти ви маЇте почати ≥нтенсивно нашинковувати малюка њжею, аби в≥н "наздогнав" ровесник≥в, або ж, навпаки, - "садити" на д≥Їту, ¤кщо в≥н занадто "товстий". ¬аша дитина - це ≥ндив≥дуальн≥сть. ѕричому, ≥ндив≥дуальн≥сть у всьому: ¤к у характер≥, манерах, розмов≥, посм≥шц≥, так ≥ в своњх ф≥зичних даних. якщо, все ж таки, результати ваших домашн≥х "зам≥р≥в" надто в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д наведених нами - заплануйте пох≥д до пед≥атра. Ћише в≥н скаже точно, чи здоровий ваш малюк.

–ух - основа житт¤ дл¤ дошк≥льн¤ти

ѕридив≥тьс¤, ск≥льки енерг≥њ у чотири-п'¤тир≥чного мал¤ти. ¬≥н стрибаЇ, б≥гаЇ, залазить на огорожу, дерево чи горбик у парку, не забуваючи при цьому задавати масу запитань. ј з ≥ншого боку, ви дивуЇтес¤, ¤к дит¤ може тривало розгл¤дати картинки у книжц≥, розмальовувати њх чи л≥пити щось ≥з пластил≥ну, або уважно слухати казку. —права в тому, що в цей в≥ковий пер≥од малюк уже дос¤гаЇ руховоњ досконалост≥ дл¤ виконанн¤ окремих рух≥в. —каж≥мо, в≥н здатний навчитис¤ њздити на трикол≥сному велосипед≥, вм≥ло ман≥пулюючи педал¤ми, користуватис¤ зубною щ≥ткою, греб≥нцем, ол≥вцем. ј щоденне невтомне тренуванн¤ з кожним днем та м≥с¤цем даЇ своњ позитивн≥ результати.

—он

—он Ї необх≥дною частиною розпор¤дку дн¤ малюка, завд¤ки ¤к≥й в≥н в≥дпочиваЇ та в≥дновлюЇ сили дл¤ майбутн≥х здобутк≥в. якщо в трир≥чному в≥ц≥ мал¤ могло засинати самост≥йно, тримаючи в об≥ймах улюбленого слоника, то в чотири, п'¤ть чи ш≥сть рок≥в воно вже вимагатиме присутност≥ одного або й обох батьк≥в. —права в тому, що сон - це розлученн¤ з вами, хоча ненадовго, але розлученн¤. “ому з вашоњ сторони краще зробити цей пром≥жок дн¤ "без вас" неболючим, а то й трошки приЇмним. ѕоговор≥ть ≥з малюком ≥ домовтес¤, що на час його сну ввечер≥ ви, наприклад, не будете зачин¤ти двер≥ до його к≥мнати, ≥ не вимикатимете св≥тло. ¬аш≥ голоси в к≥мнат≥ поруч ≥ св≥тло зменшать в≥дчутт¤ страху, ≥ дит¤ звикне засинати самост≥йно. ѕ≥сл¤ трир≥чного в≥ку д≥т¤м необх≥дно л¤гати в л≥жко приблизно в≥д п≥в на восьму до дев'¤тоњ вечора. ¬ноч≥ малюк маЇ спати спок≥йно. “ривал≥сть н≥чного сну може бути р≥зною ≥ це залежить в≥д темпераменту дитини, але в середньому дит¤ маЇ спати 11-12 годин. ≤нод≥ п≥д час сну мал¤ рухаЇтьс¤, щось говорить, смокче, см≥Їтьс¤, а очн≥ ¤блука починають рухатис¤. ÷е буваЇ в рухливих д≥тей або ж пов'¤зано з пер≥одом сновид≥нн¤. ≤нод≥ неспок≥й може бути спричинений тим, що в к≥мнат≥ жарко, або дит¤ спить надм≥ру закутаним. “реба сказати ≥ про таке ¤вище, ¤к сомнамбул≥зм. —упроводжуЇтьс¤ в≥н по¤вою в дитини стану несв≥домого автоматизму п≥д час сну, коли мал¤ може вставати, ходити к≥мнатою або шукати в л≥жку ¤кусь лише йому в≥дому р≥ч чи ≥грашку. —омнамбул≥зм зумовлений здеб≥льшого почутт¤м невпевненост≥ дитини або ж перегодовуванн¤м у веч≥рн≥ години. ÷е ¤вище з в≥ком минаЇ.

„асто малюк ув≥ сн≥ може скреготати зубами. ÷е дуже турбуЇ батьк≥в, ¤к≥ робл¤ть висновок, що у дитини Ї глисти. Ќасправд≥, так Ї не завжди. ¬≥домо, наприклад, що скреготанн¤ зубами може бути "с≥мейною" рисою. ≤ ¤кщо розпитати бабусь, з'¤суЇтьс¤, що в дитинств≥ скреготали зубами татусь чи мамус¤. ÷е ¤вище може ≥снувати аж до 17-20-р≥чного в≥ку, а пот≥м зникнути. ¬важаЇтьс¤ також, що причиною скреготанн¤ зубами Ї особливост≥ розвитку зубощелепного апарату, ≥нша верс≥¤ - що це ознака нормальноњ функц≥њ кишечника. јле все таки, аскаридоз також ≥нод≥ супроводжуЇтьс¤ таким симптомом. “ому, дл¤ перестрахуванн¤, зроб≥ть дитин≥ обстеженн¤ калу на ¤йц¤ глист≥в. јле, ¤кщо њх не ви¤вили, то не продовжуйте "допитувати" свого пед≥атра про нов≥ види глист≥в, ¤к≥ не може прод≥агностувати л≥карн¤на лаборатор≥¤.

¬ранц≥ дошк≥льн¤та ¤к правило прокидаютьс¤ швидко. јле краще навчати малюка берегти спок≥й у с≥м'њ та в родин≥. якщо в≥н прокинувс¤ - нехай тихенько пограЇтьс¤ з ≥ншими членами с≥м'њ, ¤к≥ також стають вранц≥, а не "тероризуЇ" своњм вимогливим криком ус≥х в родин≥ ≥з самого ранку вих≥дного дн¤.

якщо ж у вас виникла потреба збудити малюка достроково, наприклад, ви запланували поњздку, то не роб≥ть це раптово. „аст≥ раптов≥ ранков≥ п≥дйоми можуть ≥нод≥ зак≥нчитис¤ тим, що малюк стаЇ нервовим, з'¤вл¤ютьс¤ розлади нервовоњ системи.  раще сплануйте заздалег≥дь таке пробудженн¤. «вечора вклад≥ть мал¤ ран≥ше до л≥жечка, а вранц≥ лаг≥дно та трошки тривал≥ше його буд≥ть.

ѕ≥сл¤об≥дн≥й сон, починаючи з чотирир≥чного в≥ку, вже не Ї обов'¤зковим. ѕроте, ¤кщо малюк надто рухливий чи втомлений п≥сл¤ тривалоњ прогул¤нки, запропонуйте йому бодай полежати в л≥жечку, розгл¤даючи книжку.

’арчуванн¤

„ому питанн¤ харчуванн¤ дошк≥льн¤т Ї такими важливими? “ому що, на жаль, б≥льш≥сть хвороб сьогодн≥ починають формуватис¤ саме в цьому в≥ц≥. ÷е хрон≥чн≥ захворюванн¤ шлунково-кишкового тракту, так≥ ¤к хрон≥чн≥ гастродуоден≥ти, холецистохоланг≥ти ≥ нав≥ть виразков≥ хвороби.

як≥ ж продукти можна вживати, а чого краще уникнути, ¤кщо у ваш≥й с≥м'њ дитина дошк≥льного в≥ку?

Ќа жаль, сьогодн≥ доводитьс¤ виключити з харчуванн¤ д≥тей такий продукт ¤к печ≥нка. якщо ран≥ше медики обов'¤зково радили включати њњ в харчуванн¤ д≥тей, ¤к≥ страждають в≥д анем≥њ, то сьогодн≥ необх≥дно в≥д цього в≥дмовитис¤: в печ≥нц≥ тварин накопичуЇтьс¤ багато х≥м≥чних речовин, ¤кими так насичен≥ трави, що споживають св≥йськ≥ птахи чи тварини.

“реба також пам'¤тати про шк≥дливий вплив н≥трат≥в ≥ н≥трит≥в на дит¤чий орган≥зм. ÷≥ сполуки, що Ї також обов'¤зковим компонентом у виготовленн≥ в наш≥й харчов≥й промисловост≥ м'¤сних нап≥вфабрикат≥в ≥ ковбасних вироб≥в, руйнують слизову оболонку шлунка.  р≥м того, вони Ї канцерогенами, п≥д впливом ¤ких хромосомний наб≥р кл≥тини здоровоњ людини може зм≥нитис¤ ≥ стати под≥бним до хромосомного набору раковоњ кл≥тини. як же бути з овочами, в ¤ких ≥ м≥ст¤тьс¤ ц≥ сам≥ н≥трати, - запитаЇте ви? ћожна вимочувати њх в холодн≥й вод≥ (30-40 хвилин). ўе корисно, кр≥м вимочуванн¤, овоч≥ варити др≥бно нар≥заними. ¬ цих випадках близько 50% н≥трат≥в переходить у в≥двар. ¬ процес≥ вар≥нн¤ картопл≥ "в мундир≥" у воду ≥де 21-26% н≥трат≥в, а очищеноњ картопл≥ - близько 50-56%. Ѕлизько 10% н≥тросполук накопичуЇтьс¤ в шк≥рц≥ фрукт≥в ≥ овоч≥в. “ому краще давати д≥т¤м очищен≥ ¤блука, груш≥, ог≥рки тощо. ¬ капуст≥ ж найб≥льша к≥льк≥сть н≥трат≥в знаходитьс¤ в зелених поверхневих листках ≥ качан≥. ¬ моркв≥ н≥трати накопичуютьс¤ в стержн≥. ¬важають, що ¤кщо стержень значно св≥тл≥ший в≥д моркви, то ц¤ морква м≥стить багато шк≥дливих речовин ≥ њњ в сирому вигл¤д≥ краще д≥т¤м не давати.

ўе хочетьс¤ вас попередити: будьте обережн≥ з тепличними овочами, що ц≥лор≥чно продаютьс¤ в магазинах. ¬ останн≥ роки вони стали пост≥йним джерелом отруЇнь у д≥тей.

Ќайменша к≥льк≥сть шк≥дливих речовин, включаючи азотист≥ з'Їднанн¤, а також рад≥оактивн≥ елементи, м≥ститьс¤ в крупах (зернах злакових культур). “ому не забувайте про каш≥! ¬ них Ї багато поживних речовин, необх≥дних дл¤ росту.

≤снуЇ думка, що т≥льки м'¤сн≥ продукти можуть забезпечити ус≥м необх≥дним ростучий орган≥зм дошк≥льн¤ти. —трави з м'¤са корисн≥ ¤к старим, так ≥ молодим, хворим ≥ здоровим. ѕроте в≥домо, що д≥т¤м корисно мати не менше двох вегетар≥анських дн≥в на тиждень, а взагал≥ м'¤сн≥ страви повинн≥ вживатис¤ не част≥ше одного разу на день. ≤ пам'¤тайте - вегетар≥анськ≥ дн≥ не голодн≥, а розвантажувальн≥. ¬ цей пер≥од легше перетравлюЇтьс¤ њжа, ≥ полегшенн¤ та в≥дпочинок в≥дчуваЇ весь травний канал.

≤ ще. ѕостарайтес¤ в харчуванн≥ мал¤ти в≥дмовитис¤ в≥д к≥сткових бульйон≥в.  олись ними годували т≥льки худобу, а сьогодн≥ њх найчаст≥ше вар¤ть дл¤ д≥тей. Ќе потр≥бно готувати ≥ жирних бульйон≥в. ћ'¤сну ж страву краще подати у вигл¤д≥ п≥сного м'¤са без гарн≥ру. якщо дуже хочетьс¤, додайте до нього бур¤чковий салат. Ќе рекомендуЇтьс¤ д≥т¤м вживати м'¤со з картоплею, бо це сполученн¤ важке дл¤ перетравлюванн¤. ћалюки взагал≥ погано њд¤ть гарн≥ри до м'¤са, обираючи м'¤со без гарн≥ру, ≥ це не випадково. ™ ≥стина, ¤ку повинна знати кожна мати: не так важливо, ск≥льки з'њсть дитина, важлив≥ше - ск≥льки вона зможе засвоњти! ” зв'¤зку з цим важливо правильно орган≥зувати режим харчуванн¤ малюка. Ѕажанн¤ поњсти виникаЇ тод≥, коли людина встигла попрацювати, порухатис¤. ƒо цього моменту починають актив≥зуватис¤ шлунков≥ ферменти, що перетравлюють њжу. „им приЇмн≥ший запах ≥ вигл¤д њж≥, тим активн≥ше працюють травн≥ ферменти ≥ сильн≥ше в≥дчутт¤ голоду. “ому продумайте ¤к краще орган≥зувати режим харчуванн¤ свого дошк≥льн¤ти ≥ ви зможете попередити багато майбутн≥х захворювань.

¬≥д 4 до 6 - народженн¤ особистост≥

¬и огл¤нутис¤ не встигли, а ваш малюк встав, п≥шов, заговорив ≥, нарешт≥, за¤вив "я - сам". “ак починаЇтьс¤ чи не найскладн≥ший ≥ найв≥дпов≥дальн≥ший етап у житт≥ маленькоњ людини - формуванн¤ особистост≥.

¬аш малюк - особливий та ун≥кальний. ≤ вс≥ма силами прагне, щоб його дос¤гненн¤ визнали. ¬≥н поступово починаЇ освоювати часовий прост≥р житт¤ - вчора-сьогодн≥-завтра, минуле-тепер≥шнЇ-сьогоденн¤. ƒитина вже з'¤сувала, що на св≥т≥ бувають хлопчики ≥ д≥вчатка ≥ впевнено в≥дносить себе до одн≥Їњ з цих категор≥й. ј ще ваше дит¤ навчаЇтьс¤ жити у сусп≥льств≥, усв≥домлювати своЇ м≥сце в св≥т≥, взаЇмозв'¤зки з ≥ншими людьми, своњ права та обов'¤зки. ≤ вс≥ма силами в≥н прагне бути кращим.

ј наше завданн¤ - п≥дтримати це прагненн¤ нашого малюка - похвалити ≥ п≥дбадьорити, коли щось не вдалос¤, позитивно оц≥нювати його, нехай невелик≥, але дос¤гненн¤, а коли дит¤ провинитьс¤, скаж≥ть йому: "Ћюблю, але засмучена" - це правильно, природно ≥ перспективно. јдже саме цей шл¤х пробуджуЇ в дитин≥ сов≥сть та в≥дпов≥дальн≥сть за своњ вчинки та за того, хто пор¤д.

јле, окр≥м батьк≥вського дому, навколо малюка Ї ще ц≥лий св≥т його ровесник≥в. ≤ дитина гостро в≥дчуваЇ потребу самоутвердитис¤ в цьому св≥т≥, стати кращою й тут. ќднак, коли йому 5-6 рок≥в, в≥н уже вм≥Ї приховати своњ прагненн¤ в≥д сторонн≥х, ≥ лише проникливий материнський чи батьк≥вський погл¤д може зрозум≥ти це.

–азом ≥з бажанн¤м бути визнаним, у дитини народжуЇтьс¤ дух змаганн¤: хоче бути найкращим, найшвидшим, найрозумн≥шим тощо. ≤ ¤кщо це не вдаЇтьс¤, то може з'¤витис¤ заздр≥сть до ровесника, ¤кий б≥льш усп≥шний. ≤ наше завданн¤ - вчити малюка долати своњ негативн≥ почутт¤ та бажанн¤.

ƒл¤ того, аби реально самоутвердитис¤ у кол≥ однол≥тк≥в, дитина маЇ навчитис¤ оц≥нювати вчинки та почутт¤ ≥ себе, ≥ своњх друз≥в.

≤ з кожним днем усе ¤скрав≥ше про¤вл¤ютьс¤ ≥ндив≥дуальн≥ риси дитини - характер, ≥нтереси, схильн≥сть та зд≥бност≥, ≥ кожна з них розвиваЇтьс¤ своњм особливим чином. јдже ваша дитина - це маленька особист≥сть.

≈моц≥йний розвиток

ћалюк у 4-6 рок≥в маЇ багатий емоц≥йний св≥т, в≥н глибоко в≥дчуваЇ. ƒит¤ п≥знаЇ дивовижний св≥т людських стосунк≥в. ” нього активно формуютьс¤ морально-етичн≥ норми: в≥н соромитьс¤ ≥ почуваЇ себе винним ≥ вм≥Ї розпов≥сти про своњ почутт¤. ј ще в≥н уже вм≥Ї сп≥вчувати та сп≥впереживати, розум≥Ї емоц≥йний стан ≥нших людей.

ƒитина уже розум≥Ї правила повед≥нки, але ще не завжди може контролювати своњ почутт¤ та бажанн¤.

ƒошк≥льн¤та дуже емоц≥йн≥, активн≥, спонтанн≥, життЇрад≥сн≥ та безпосередн≥.

“акою емоц≥йною ваша дитина залишатиметьс¤ до 5-6 рок≥в, але вже зникають колишн¤ дов≥рлив≥сть та нањвн≥сть. ѕ≥двищуЇтьс¤ самоконтроль, критичн≥сть, обов'¤зков≥сть, з'¤вл¤Їтьс¤ почутт¤ справедливост≥. ¬ дитини розвинене почутт¤ власноњ г≥дност≥, ц≥ маленьк≥ поборники справедливост≥ можуть за¤вити: "ћен≥ образливо, коли ти на мене кричиш."

“иповими дл¤ цього в≥ку Ї агресивн≥ фантаз≥њ малюк≥в ≥ њхн≥ за¤ви типу "я тебе не люблю - ти погана" або "“и мене образила - ¤ тебе вб'ю". ÷е може стати ц≥лковитою неспод≥ванкою дл¤ батьк≥в. ™дина порада в дан≥й ситуац≥њ - просто спок≥йно поговорити з дитиною. ј через де¤кий час вона навчитьс¤ краще керувати своњми почутт¤ми, стане терпл¤ч≥шою та доброзичлив≥шою.

—татева диференц≥ац≥¤

” 3-4 роки дитина вже знаЇ, що вона хлопчик чи д≥вчинка. ≤ тепер продовжуЇтьс¤ засвоЇнн¤ дитиною своЇњ статевоњ рол≥. ¬она з'¤совуЇ в≥дм≥нн≥сть м≥ж чолов≥ками та ж≥нками, а дал≥ починаЇ насл≥дувати повед≥нку представник≥в своЇњ стат≥. ” в≥ц≥ в≥д 4 до 6 рок≥в розвиваЇтьс¤ така важлива риса ¤к усв≥домленн¤ себе хлопчиком або д≥вчинкою. ≤ про¤ви цього усв≥домленн¤ можна спостер≥гати в усьому - у вибор≥ ≥гор, ¤к≥ вже ч≥тко под≥лен≥ на "хлопчач≥" та "д≥вчач≥", в насл≥дуванн≥ повед≥нки представник≥в своЇњ стат≥. Ѕатьки ≥нод≥ бувають вражен≥ повед≥нкою малюка, ¤кий раптом хоче ц≥луватис¤ з мамою "по-дорослому", за¤вл¤ючи, що кохаЇ њњ.

ƒит¤ча закохан≥сть - важлива тема дл¤ роздум≥в. ќдного дн¤ ваше чадо пов≥домл¤Ї: "я закохавс¤. ћамо, дай мен≥ цукерки - ¤ подарую Ќаталочц≥ в садку", або донечка тихо з≥тхаЇ, спостер≥гаючи за своњм кумиром - сус≥дом-третьокласником. Ѕудьте обережн≥ з такими трепетними почутт¤ми.

–озвиваЇтьс¤ сором'¤злив≥сть. якщо маленька дитина дуже безпосередн¤ в своЇму бажанн≥ досл≥джувати власне т≥ло, то чим доросл≥шою стаЇ, тим б≥льшу незручн≥сть в≥дчуваЇ, коли доводитьс¤ розд¤гатис¤ перед сторонн≥ми людьми. ÷е нормальний процес, ¤кий Ї результатом виховного впливу. ѕоважайте почутт¤ свого малюка.

¬ дитини ≥нтенсивно з'¤вл¤Їтьс¤ в≥дчутт¤ власного т≥ла, п≥двищуЇтьс¤ чутлив≥сть рецептор≥в шк≥ри та слизових, малюки прагнуть н≥жност≥, ласки, поц≥лунк≥в, обн≥манн¤. ÷е дуже важливий етап у розвитку дитини.

Ќезалежна повед≥нка

„им доросл≥шим стаЇ ваш малюк, тим б≥льше про¤вл¤Їтьс¤ його незалежн≥сть. —початку д≥ти навчаютьс¤ незалежноњ повед≥нки щодо д≥й ровесник≥в, а п≥зн≥ше стосовно помилок дорослих. ¬ 5-р≥чному в≥ц≥ майже вс≥ д≥ти вже здатн≥ про¤вити незалежн≥сть до ровесник≥в, а насл≥дуванн¤ помилок авторитетних дорослих залишаЇтьс¤ ще у багатьох шестил≥тн≥х.

¬се б≥льше в дошк≥льному пер≥од≥ у структур≥ сп≥лкуванн¤ дорослого та дитини про¤вл¤ютьс¤ елементи р≥вност≥ та партнерства. ¬ повед≥нц≥ дитини з'¤вл¤ютьс¤ елементи критичного ставленн¤ до д≥й ровесник≥в та дорослих, перш≥ про¤ви незалежноњ повед≥нки. јле дл¤ того, щоб формувалас¤ така незалежна повед≥нка, батьки та ≥нш≥ доросл≥, ¤к≥ беруть приймають участь у вихованн≥ дитини, повинн≥ створити спец≥альн≥ умови. Ќехай ваш малюк маЇ можлив≥сть виправити ваш≥ "помилки", виграти у вас ¤кусь гру. Ќехай дитина в≥дчуЇ себе не лише учнем, але й партнером, а ≥нод≥ - нав≥ть вчителем. ≤ в≥н в≥дчуЇ, що в цьому св≥т≥ щось залежить ≥ в≥д нього.

ћисленн¤ дошк≥льника

"„ому?", "«в≥дки?", "ўо?" ƒес¤тки запитань на хвилину видаЇ маленький "чомучка". ¬ суЇт≥ будн≥в ми в≥дмахуЇмос¤ в≥д них. ћинуть роки, перш н≥ж дитина зможе отримати вичерпну в≥дпов≥дь на своњ запитанн¤, але вона хоче знати њњ зараз ≥ негайно.

ўоб в≥дпов≥сти дошк≥льнику на його запитанн¤, треба знати, ¤коњ в≥дпов≥д≥ в≥н оч≥куЇ. “ому спробуйте запитати в нього самого. Ќеспод≥вано, зате, перш за все, ви д≥знаЇтес¤, що вже знаЇ "чомучка", ¤к в≥н сам по¤снюЇ ¤вище чи пон¤тт¤, ≥, в≥дштовхуючись в≥д цього, зможете в≥дпов≥сти на поставлен≥ запитанн¤.

ƒитина 4-6 рок≥в, по¤снюючи св≥т, одушевл¤Ї його. ¬се на св≥т≥ дихаЇ, думаЇ, в≥дчуваЇ, бажаЇ... ≤ це чудово. ≤накше ¤к йому по¤снити, чому св≥тить сонце, зв≥дки прил≥таЇ в≥тер ≥ хто почепив на небо з≥рки.  азкове баченн¤ св≥ту, гра - це особливий спос≥б освоЇнн¤ зовн≥шнього св≥ту, ¤кий дозвол¤Ї зрозум≥ти, засвоњти, систематизувати на доступному р≥вн≥ ≥нформац≥ю, що надходить ≥з зовн≥шнього св≥ту.

јле Ї й ≥нший спос≥б п≥знанн¤ оточуючого - активне д≥Їве освоЇнн¤ предмет≥в - нов≥ ≥грашки, предмети побуту, ≥гри в п≥ску... ƒитина навчаЇтьс¤ експериментувати з доступними њй предметами, намагаючись самост≥йно по¤снити причини руху механ≥зм≥в, властивост≥ речовин.

≤ те, що малюк може досл≥дити, доторкнутис¤, в≥дтворити, дуже швидко стають звичними, втрачають свою чар≥вн≥сть.

јле т≥ ¤вища та предмети, ¤к≥ перебувають поза межами безпосереднього досв≥ду дитини залишаютьс¤ над≥леними "живими" ¤кост¤ми. ≤ нав≥ть ¤кщо дошк≥льник знаЇ "наукове по¤сненн¤" ≥ розпов≥даЇ вам його, в душ≥ в≥н все одно продовжуЇ в≥рити в можливост≥ чар≥вних перетворень. „и не тут ховаЇтьс¤ в≥ра в ƒ≥да ћороза?

Ћише окрем≥ д≥ти серед 4-6-р≥чних, вивчаючи незнайомий предмет, робл¤ть це ¤к доросл≥: обмацують, розгл¤дають ≥ не намагаютьс¤ в≥дшукати чар≥вн≥ властивост≥.

ѕоступово, з в≥ком, дитина в≥д "чар≥вного" по¤сненн¤ причин, ¤вищ переходить до рац≥онального тлумаченн¤ картини св≥ту. ÷е дуже важливий етап, ¤кий, в принцип≥, по сут≥ готуЇ дитину до нового етапу розвитку - шк≥льного навчанн¤.

™ ще одна важлива властив≥сть мисленн¤ дошк≥льника - "глобальн≥сть". ƒорослий бачить об'Їкт - воду, п≥сок, пластил≥н, знаЇ ≥ його властивост≥ - форму, об'Їм, вагу тощо. ƒл¤ дитини вс≥ властивост≥ злит≥ в одну загальну, складну. ¬они не можуть оц≥нити взаЇмозв'¤зок м≥ж р≥зними пон¤тт¤ми, прим≥ром, що об'Їм води в скл¤нц≥ залежить в≥д висоти скл¤нки та њњ ширини. ƒитина бачить одну най¤скрав≥шу властив≥сть ≥ за нею робить висновки про весь об'Їкт. ÷ей "недол≥к" мисленн¤ долаЇтьс¤ з часом. ≤ ¤кщо дати дитин≥ можлив≥сть самост≥йно експериментувати з речами, водою, п≥ском, то вона набагато швидше подолаЇ цю властив≥сть свого мисленн¤.

« точки зору дорослого, це лише "пром≥жн≥ етапи", ¤к≥ з часом будуть подолан≥. јле в дитини Ї св≥й св≥т. ¬ ньому Ї ≥ здатн≥сть "поЇднати непоЇднуване", вм≥нн¤ вид≥л¤ти в об'Їктах най¤скрав≥ш≥ властивост≥, дов≥р'¤ до особистого досв≥ду, тобто те, що отримуЇ дошк≥льник завд¤ки цим "недол≥кам" мисленн¤. ≤ ц≥ зд≥бност≥ згод¤тьс¤ йому в майбутньому, нав≥ть тод≥, коли в≥н вже стане дорослим.

ћоњ дос¤гненн¤
” в≥ц≥ в≥д 4 до 5 рок≥в:
ћожу самост≥йно заст≥бати іудзики.
–озум≥ю призначенн¤ предмет≥в, њх властивост≥, форму, кол≥р, величину ≥ з чого вони зроблен≥.
Ѕеру участь у бес≥д≥, розпов≥даю казку.
«наю ¤к утворюютьс¤ числа в межах п'¤ти.
ќр≥Їнтуюс¤ в простор≥ та час≥.
—трибаю в довжину на 60 см ≥ у висоту (б≥л¤ 10 см).
ћожу влучити м'¤чем у вертикальну ц≥ль.
–ачкую по похил≥й дошц≥.
ћожу вилазити по драбинц≥ чи г≥мнастичн≥й ст≥нц≥.
ћалюю навколишн≥ предмети та житт¤: будинок, дерева, сонечко тощо.
Ћюблю л≥пити з глини та пластил≥ну.
ћожу р≥вно р≥зати ножиц¤ми, викласти та наклењти апл≥кац≥ю з 4-6 частин.
—кладаю конструкц≥њ з ≥грашкового буд≥вельного матер≥алу.
Ўвидко запам'¤товую слова, легко сприймаю ≥ноземну мову.
«б≥льшую св≥й словниковий запас ус≥ма частинами мови.

” в≥ц≥ в≥д 5 до 6 рок≥в:
ƒобре ор≥Їнтуюс¤ в простор≥ (розум≥ю вислови "вгору", "вниз", "л≥воруч", "праворуч").
«наю назви профес≥й, диких ≥ св≥йських тварин, риб.
¬м≥ю розр≥знити, ¤кий предмет з чого зроблений та назвати цей матер≥ал.
«наю цифри, рахую до 10.
ƒобре ≥ легко можу пролазити кр≥зь обруч, прив'¤заний на висоти 20-30 см.
¬м≥ю накидати к≥льц¤ на стержень, стрибати ≥з скакалкою, виконувати р≥зн≥ вправи по пам'¤т≥.
„≥тко висловлюю своњ враженн¤ ≥ думки.
¬ повед≥нц≥ про¤вл¤ютьс¤ ≥ндив≥дуальн≥ риси характеру.
Ћюблю сп≥вати простих п≥сеньок.
Ћюблю грати ≥грами.
ѕрагну контакту з ≥ншими д≥тьми ≥ дит¤чого колективу.