≤деальна њжа дл¤ вашого малюка

√рудне молоко - ≥деальна њжа дл¤ новонародженого - натуральна, стерильна, тепла. ÷¤ њжа:
Ћегко засвоюЇтьс¤ ≥ повноц≥нно використовуЇтьс¤ орган≥змом дитини.
«ахищаЇ немовл¤ в≥д р≥зноман≥тних ≥нфекц≥й, алерг≥чних реакц≥й ≥ захворювань, спри¤Ї формуванню власноњ системи ≥мун≥тету.
«абезпечуЇ р≥ст ≥ розвиток малюка завд¤ки на¤вност≥ в ж≥ночому молоц≥ комплексу б≥олог≥чно активних речовин (гормони, ферменти, ростов≥, ≥мунн≥ фактори тощо).
«абезпечуЇ вам емоц≥йний контакт ≥з малюком, основу правильноњ психолог≥чноњ повед≥нки дитини в с≥м'њ та колектив≥, њњ соц≥ал≥зац≥ю. —при¤Ї ≥нтелектуальному та п≥знавальному розвитку.
ƒопомагаЇ запоб≥гти непланован≥й ваг≥тност≥ п≥сл¤ полог≥в.
«ахищаЇ ваше здоров'¤ - спри¤Ї нормальному переб≥гу п≥сл¤пологового пер≥оду, зд≥йснюЇ проф≥лактику виникненн¤ мастопат≥њ, пухлин молочноњ залози, матки та ¤Їчник≥в.
«начно дешевша, н≥ж штучн≥ сум≥ш≥.

як побудована молочна залоза?

як в≥дбуваЇтьс¤ виробленн¤ та вид≥ленн¤ молока?

ћолочна залоза складаЇтьс¤ ≥з залозистоњ, оп≥рноњ та жировоњ тканин. –озм≥р грудей не впливаЇ на процес ≥ ¤к≥сть грудного вигодовуванн¤. ∆≥нки ¤к з маленькими, так ≥ з великими грудьми можуть чудово годувати своЇ мал¤ молоком. ” залозах виробл¤Їтьс¤ молоко, ¤ке через протоки рухаЇтьс¤ до соска. Ќе доход¤чи до соска, протоки розширюютьс¤ ≥ утворюють молочн≥ синуси, в ¤ких тимчасово збираЇтьс¤ молоко. ћолочн≥ синуси розташован≥ п≥д так званою ареолою - темним кружечком навколо соска. ѕридив≥тьс¤ добре - на поверхн≥ ареоли пом≥тн≥ маленьк≥ пухирц≥. ÷е залози, ¤к≥ виробл¤ють р≥дину, що пом'¤кшуЇ та дезинф≥куЇ шк≥ру соска та ареоли. ¬ д≥л¤нц≥ соска, а особливо ареоли, Ї багато дуже чутливих нервових зак≥нчень, подразненн¤ ¤ких п≥д час смоктанн¤ "запускають" ≥ п≥дтримують лактац≥йн≥ рефлекси - молокоутворенн¤, тобто пролактиновий, ≥ виведенн¤ молока, або окситоциновий. “аким чином лактац≥¤ (вид≥ленн¤ молока молочною залозою) складаЇтьс¤ з двох фаз: продукц≥њ та виведенн¤ молока.

„и потр≥бно вам готуватис¤ до вигодовуванн¤ грудьми?

“ак, але це зовс≥м нескладно ≥ не потребуЇ ¤кихось надм≥рних зусиль в≥д ваг≥тноњ ж≥нки. ѕо-перше, треба бути глибоко впевненою в необх≥дност≥ природного вигодовуванн¤ дл¤ майбутньоњ дитини, мати бажанн¤ обов'¤зково годувати њњ грудьми, а також отримувати п≥дтримку з боку р≥дних, чолов≥ка та медичного персоналу. «вичайно, починати готуватис¤ до цього потр≥бно ≥з своЇчасного нагл¤ду в ж≥ноч≥й консультац≥њ ≥ ретельного обстеженн¤ п≥д час ваг≥тност≥. «верн≥ть увагу на регул¤рний контроль за масою т≥ла, актив≥зац≥ю г≥мнастичних вправ дл¤ грудних м'¤з≥в, нос≥нн≥ бюстгальтера з простоњ щ≥льноњ тканини, достатнього за об'Їмом дл¤ того, щоб не здавлювати молочну залозу.

Ќеприпустима обробка соск≥в спиртом.

ѕри огл¤д≥ молочних залоз може бути встановлена плоска або плескувата форма соск≥в. Ќе хвилюйтес¤, це не Ї перешкодою дл¤ повноц≥нного грудного вигодовуванн¤. —права в тому, що дитина п≥д час смоктанн¤ захоплюЇ ≥ частину груд≥ навколо соска, не т≥льки сам сосок, потр≥бно лише правильно њњ прикласти до грудей.

якщо у вас Ї рубц≥ п≥сл¤ перенесених операц≥й або оп≥к≥в на молочн≥й залоз≥, може виникнути потреба в консультац≥њ спец≥ал≥ста - мамолога. –азом ≥з тим, варто пам'¤тати про можлив≥сть усп≥шного грудного вигодовуванн¤ одн≥Їю молочною залозою.

¬же п≥д час ваг≥тност≥ майбутн≥й мам≥ потр≥бно отримати ≥нформац≥ю, ¤к в≥дбуваЇтьс¤ виробленн¤ ≥ вид≥ленн¤ молока, навчитис¤ правильному прикладанню дитини до грудей, методам зц≥джуванн¤ грудного молока.

ѕро молозиво ≥ грудне молоко

—клад ж≥ночого молока - непост≥йний. ѕрот¤гом перших двох-трьох дн≥в п≥сл¤ полог≥в ≥з грудей ж≥нки вид≥л¤Їтьс¤ молозиво, пот≥м перех≥дне молоко, а через два тижн≥ - зр≥ле молоко.  ≥льк≥сть молозива невелика, в середньому 30 мл на добу, але енергетична ц≥нн≥сть його така висока, що повн≥стю задовольн¤Ї харчов≥ потреби новонародженого. “а молозиво не т≥льки надзвичайно корисний продукт харчуванн¤ дл¤ немовл¤ти. «а рахунок високого вм≥сту в ньому р≥зноман≥тних б≥олог≥чно активних та захисних чинник≥в, воно забезпечуЇ над≥йне пристосуванн¤ новонародженоњ дитини до умов нового позаутробного ≥снуванн¤ та захист в≥д ц≥лоњ низки ≥нфекц≥й. —клад грудного молока може зм≥нюватис¤ ≥ прот¤гом доби, ≥ нав≥ть п≥д час одного й того ж годуванн¤ немовл¤ти: перш≥ порц≥њ молока "переднього, або раннього" м≥ст¤ть б≥льше б≥лк≥в та м≥неральних речовин, останн≥ порц≥њ "заднього, або п≥знього" - б≥льше жир≥в. ќбидв≥ порц≥њ мають важливе значенн¤ дл¤ годуванн¤ дитини. “а головне - мамине молоко ≥ндив≥дуально в≥дпов≥даЇ потребам кожноњ дитини.

Ѕудьте впевнен≥: ви можете годувати!

ƒуже суттЇвою умовою усп≥шного грудного вигодовуванн¤ Ї ваш позитивний емоц≥йний стан, велике бажанн¤ годувати грудьми. ≤ навпаки, ¤кщо ви хвилюЇтес¤, збентежен≥, невпевнен≥ в соб≥, не розум≥Їте, чому важливе природне вигодовуванн¤, або в≥дчуваЇте б≥ль, то нав≥ть при достатньому виробленн≥ молока грудною залозою воно може не вид≥л¤тис¤. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ в зв'¤зку з тим, що при вищевказаних умовах гальмуЇтьс¤ рефлекс виведенн¤ молока (окситоциновий). ” свою чергу, в≥дсутн≥сть запиту на молоко гальмуЇ його продукуванн¤, ≥ к≥льк≥сть молока в ж≥нки зменшуЇтьс¤. “ому спробуйте не звертати уваги на негаразди, сконцентруйтес¤ на тому, що т≥льки ви можете дати потр≥бне годуванн¤ дитин≥, думайте про щось приЇмне, переконайте себе в можливост≥ все здолати. ј дл¤ кращого спрацюванн¤ окситоцинового рефлексу треба заспокоњтис¤, прийн¤ти теплий душ, випити теплого напою (молоко, с≥к, нем≥цний чай), зробити масаж шињ, спини.

¬≥д чого залежить тривала ≥ ст≥йка лактац≥¤, усп≥х грудного вигодовуванн¤ в ц≥лому?

ѕрактично кожна ж≥нка спроможна годувати свою дитину грудьми тривалий час. “а дл¤ цього треба виконувати певн≥ умови.

√оловними з них Ї:
–аннЇ, тобто в перш≥ 30-60 хвилин п≥сл¤ полог≥в прикладанн¤ новонародженого до грудей матер≥.
„асте, активне смоктанн¤, ¤ке визначаЇтьс¤ не ¤кимось розкладом, а т≥льки ≥ндив≥дуальною вимогою дитини та ступенем њњ ситост≥.
ѕравильна техн≥ка годуванн¤, ¤ка забезпечуЇ ефективне смоктанн¤ (добре випорожненн¤ молочноњ залози, отриманн¤ молока дитиною).
ѕозитивний емоц≥йний стан ж≥нки, ¤ка годуЇ грудьми.

ўо таке раннЇ прикладанн¤ до грудей?

ѕерше прикладанн¤ малюка до грудей потр≥бно проводити в пологовому зал≥ в перш≥ 30 хвилин п≥сл¤ народженн¤ дитини. —початку дитина голенькою викладаЇтьс¤ на жив≥т матер≥. ѕ≥сл¤ первинноњ обробки пуповини дит¤ повертають до матер≥ й кладуть на верхню частину живота. Ќовонародженого, ¤кий лежить на животику, прикритого стерильною пелюшкою, мат≥р повинна п≥дтримувати рукою. якщо в пологовому зал≥ прохолодно, дитину разом ≥з мат≥р'ю накривають простирадлом та ковдрою. „ерез 20-60 хвилин п≥сл¤ полог≥в б≥льш≥сть новонароджених спроможн≥ знайти ≥ захопити сосок та ареолу материнськоњ груд≥ без допомоги. ћожна допомогти дитин≥, стимулюючи пошуков≥ рухи губ ≥ голови легким погладжуванн¤м шк≥ри б≥л¤ ротика.

–аннЇ прикладанн¤ малюка до грудей спри¤Ї:

” матер≥
Ўвидкому становленню механ≥зм≥в виробленн¤ та виведенн¤ молока.
Ўвидкому скороченню розм≥р≥в матки за рахунок стимул¤ц≥њ вид≥ленн¤ гормону окситоцину.
ѕрипиненню матковоњ кровотеч≥.
«меншенню вираженост≥ п≥сл¤пологового стресу.
—тановленню м≥цного психолог≥чного зв'¤зку "мама-дитина".

” дитини
«акр≥пленню пошукового та смоктального рефлекс≥в.
«аселенню шк≥рних покрив≥в, слизовоњ оболонки ротовоњ порожнини, травного каналу бактер≥¤ми в≥д матер≥, проти ¤ких у грудному молоц≥ Ї вироблен≥ антит≥ла.
ќтриманню з першим ковтком молозива не лише повноц≥нноњ њж≥, але й концентрату захисних чинник≥в проти кишкових та ≥нших ≥нфекц≥йних захворювань.
—тановленню м≥цного психолог≥чного зв'¤зку "дитина-мама".

ј ¤кщо раннЇ прикладанн¤ з ¤кихось причин не в≥дбулос¤ ≥ перше годуванн¤ в≥дклалос¤ на де¤кий час?

Ћактац≥¤ в цьому випадку також може бути усп≥шною ≥ тривалою. ѕотр≥бно зам≥нити смоктанн¤ дитини ранн≥м регул¤рним зц≥джуванн¤м молозива з молочних залоз кожн≥ 3-3,5 години. Ќав≥ть ¤кщо п≥сл¤ полог≥в молочн≥ залози порожн≥, потр≥бно помасажувати сосок ≥ ареолу, а пот≥м обережно зц≥дити крапл≥ молозива, повторюючи цю процедуру регул¤рно.  ≥льк≥сть молока обов'¤зково зб≥льшитьс¤ ≥ буде достатньою дл¤ годуванн¤ дитини.

Ќайкраще, коли ви з малюком разом

„асте, активне смоктанн¤ дитини за њњ вимогою можливо зд≥йснити лише тод≥, коли вона зразу п≥сл¤ полог≥в знаходитьс¤ поруч ≥з вами в одн≥й палат≥. ћова йде про режим сп≥льного перебуванн¤ матер≥ й дитини, ¤кий активно впроваджуЇтьс¤ у пологових будинках ”крањни. ѕри такому режим≥ ви матимете можлив≥сть годувати свою дитину виключно грудним молозивом ≥ молоком, не використовуючи долактац≥йн≥ годуванн¤, догодовуванн¤ сум≥шами або допоюванн¤ водою чи глюкозою. ÷е Ї надзвичайно важливим ≥ дл¤ здоров'¤ дитини, ≥ дл¤ становленн¤ лактац≥њ в матер≥. „астота прикладанн¤ дитини до грудей у таких випадках може дос¤гати 10-12 раз≥в на добу. ¬ м≥ру зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ молока, частота годувань зменшуватиметьс¤ до 7-9. ќсобливо важлив≥ в п≥дтримц≥ лактац≥њ н≥чн≥ прикладанн¤ до грудей.

ѕри правильн≥й техн≥ц≥ годуванн¤ тривал≥сть годуванн¤ не повинна обмежуватис¤. ѕ≥сл¤ активного смоктанн¤ груд≥ й спорожненн¤ њњ потр≥бно запропонувати дитин≥ ≥ншу грудь. Ќаступне годуванн¤ треба починати вже з ц≥Їњ груд≥. јле майте на уваз≥, що використанн¤ двох молочних залоз на одне годуванн¤ може привести до того, що дитина не отримаЇ "заднього" найб≥льш енергетично ц≥нного молока. “ому в жодному раз≥ не можна швидко м≥н¤ти груди п≥д час годуванн¤. як правило, на 6-14 добу при такому режим≥ годуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ становленн¤ достатньоњ лактац≥њ, тривал≥сть смоктанн¤ дитини становить у середньому 20-30 хвилин, ≥ в≥дпадаЇ потреба годувати з двох грудей.

ј ¤кщо вас все-таки в≥докремили в≥д дитини в пологовому в≥дд≥ленн≥?  ожна мат≥р повинна мати можлив≥сть годувати грудьми та вимагати, щоб новонароджену дитину не п≥дгодовували та не допоювали з пл¤шечки! —ьогодн≥ добре в≥домо, що годуванн¤ дитини за жорстким розкладом, ≥з н≥чною перервою, застосуванн¤ пл¤шечки ≥з соскою при догодовуванн≥ сум≥шами в пер≥од становленн¤ лактац≥њ, тобто в перш≥ дн≥ п≥сл¤ полог≥в, призводить до зменшенн¤ виробленн¤ молока ≥ ранньоњ втрати лактац≥њ взагал≥.

—истема сп≥льного перебуванн¤ матер≥ та дитини Ї надзвичайно важливою тому, що спри¤Ї значному зменшенню можливост≥ розвитку ≥нфекц≥й у дитини та матер≥, а також попередженню таких ускладнень, ¤к загруб≥нн¤ молочних залоз, заст≥й молока, закупорюванн¤ молочних проток ≥ запаленн¤ грудних залоз (мастит).

ƒе¤к≥ ж≥нки хочуть в≥дпочити п≥сл¤ полог≥в ≥ нав≥ть, перебуваючи у в≥дд≥ленн≥ сп≥льного перебуванн¤, вимагають, щоб дитину забрали в≥д них у дит¤чу палату. јле ж, люб≥ мами, ви так довго, ц≥лих 9 м≥с¤ц≥в чекали ваше мал¤, воно було частиною вас весь цей час ≥ п≥сл¤ народженн¤ також потребуЇ подальшого т≥сного зв'¤зку з вами! “≥льки ви можете подарувати дитин≥ любов ≥ н≥жн≥сть, тепло ≥ турботу, Їдину найкращу њжу - грудне молоко, та захистити в≥д ≥нфекц≥й. “ому набер≥тьс¤, будь ласка, сил ≥ терп≥нн¤. ÷е повернетьс¤ до вас здоров'¤м ≥ щаст¤м вашоњ дитини.

≤ ще одне. «а дек≥лька дн≥в перебуванн¤ разом ≥з дитиною у в≥дд≥ленн≥ ви навчитес¤ навичкам догл¤ду за нею ≥ п≥сл¤ виписки додому вам значно легше буде долати труднощ≥, пов'¤зан≥ з материнськими обов'¤зками.

«розум≥ло, сп≥льне перебуванн¤ матер≥ з дитиною зовс≥м не означаЇ, що ж≥нка залишаЇтьс¤ сам на сам ≥з новонародженим, не отримуючи допомоги ≥ порад медик≥в. “≥льки при добре п≥дготовленому, уважному медичному персонал≥ реал≥зуютьс¤ вс≥ переваги режиму сп≥льного перебуванн¤ матер≥ та дитини.

як правильно годувати грудьми?

ќдним ≥з вир≥шальних чинник≥в усп≥ху лактац≥њ Ї також ≥ забезпеченн¤ в≥дпов≥дного положенн¤ дитини б≥л¤ грудей та правильноњ техн≥ки грудного вигодовуванн¤. Ќасл≥дками неправильного годуванн¤ грудьми може бути:
утворенн¤ тр≥щин соск≥в, б≥ль п≥д час годуванн¤, по¤ва страху щодо виникненн¤ в≥дчутт¤ болю, гальмуванн¤ рефлексу виведенн¤ молока;
неефективне смоктанн¤ дитини, а отже њњ незадоволенн¤, зниженн¤ маси т≥ла;
застоюванн¤ молока та зменшенн¤ його виробленн¤ ¤к насл≥док недостатнього спорожненн¤ грудей;
розвиток недостатнього продукуванн¤ молока, так званоњ "г≥погалакт≥њ";
засмоктуванн¤ значноњ к≥лькост≥ пов≥тр¤ (аерофаг≥¤), ¤ке заповнюЇ шлунок ≥ розт¤гуЇ його до болю, веде до зригуванн¤ молока;
тр≥щини соска ≥ заст≥й молока, що в подальшому призводить до маститу.

ўоб годуванн¤ було приЇмним ≥ легким, треба зайн¤ти зручне положенн¤ (лежачи або сид¤чи з опорою дл¤ спини), ви маЇте бути розслабленою ≥ добре бачити обличч¤ дитини. ƒитина також повинна мати можлив≥сть вивчати ваше обличч¤, особливо оч≥. Ќайкраще годувати дитину оголеною, щоб вона максимально контактувала з вашим т≥лом. ѕам'¤тайте, ¤кщо немовл¤ туго сповите, правильне прикладанн¤ до грудей неможливе. ƒитина повинна в≥льно рухатис¤ п≥д час смоктанн¤, про¤вл¤ти своњ емоц≥њ, реакц≥њ. ¬≥льне сповиванн¤ без обмеженн¤ рух≥в спри¤Ї правильному розвитку к≥стково-м'¤зовоњ системи, суглоб≥в, формуЇ потребу дитини в грудному молоц≥ дл¤ в≥дновленн¤ енерг≥њ.

¬ ¤кому б положенн≥ ви не годували (сид¤чи або лежачи) потр≥бно дотримуватис¤ таких основних правил:
голова ≥ тулуб мал¤ти мають знаходитис¤ на одн≥й л≥н≥њ;
обличч¤ дитини повинно бути повернутим до вашоњ груд≥, носик знаходитись навпроти соска;
т≥льце малюка треба близько пригорнути до вашого т≥ла (жив≥т до живота);
притримуйте одн≥Їю рукою все т≥льце дитини знизу (¤кщо вона новонароджена).

ќзнаки правильного прикладанн¤ дитини до грудей:
п≥дбор≥дд¤м дит¤ торкаЇтьс¤ вашоњ груд≥;
ротик малюка широко розкритий;
нижн¤ губа вивернута;
щ≥чки округлен≥;
б≥льшу частину ареоли не видно (в основному нижню њњ частину);
ви не в≥дчуваЇте болю нав≥ть при тривалому смоктанн≥;
чути ¤к дитина ковтаЇ молоко.

ќзнаки неправильного годуванн¤ дитини:
корпус немовл¤ти не повн≥стю повернутий до вас;
п≥дбор≥дд¤ не торкаЇтьс¤ грудей;
ротик в≥дкритий нешироко, нижн¤ губа вт¤гнута, щ≥чки нав≥ть западають;
б≥льша частина нижньоњ д≥л¤нки ареоли залишаЇтьс¤ не захопленою ротиком немовл¤ти;
смоктальн≥ рухи швидк≥ та коротк≥, ≥нод≥ з'¤вл¤Їтьс¤ приц¤мкуванн¤;
в≥дчутт¤ болю у д≥л¤нц≥ соска.

√одуЇте? ƒотримуйтес¤ г≥г≥Їни!

√одуванн¤ грудьми вимагаЇ в≥д вас виконанн¤ певних г≥г≥Їн≥чних заход≥в. ѕотр≥бно п≥дтримувати чистоту т≥ла, щоденно приймати душ, м≥н¤ти б≥лизну. ќсобливо важливо ретельно мити руки з милом перед кожним годуванн¤м. –азом ≥з тим, часте (до ≥ п≥сл¤ годуванн¤) митт¤ грудей, особливо з милом, непотр≥бне, бо воно призводить до видаленн¤ з ареоли природноњ пом'¤кшувальноњ змазки, а також в≥дбуаЇтьс¤ пересушуванн¤ шк≥ри ареоли ≥ соск≥в та утворенн¤ тр≥щин.

¬ ¤ких випадках потр≥бне зц≥джуванн¤ грудного молока?

≤снуЇ ц≥лий р¤д ситуац≥й, коли необх≥дно зц≥джувати грудне молоко дл¤:
п≥дтримки лактац≥њ, в раз≥ на¤вност≥ тимчасових протипоказань дл¤ грудного вигодовуванн¤ з боку матер≥ чи дитини;
годуванн¤ дитини, ¤ка народилас¤ недоношеною або слабкою, з низькою вагою т≥ла;
зд≥йсненн¤ правильноњ техн≥ки годуванн¤ при переповнен≥й молочн≥й залоз≥;
полегшенн¤ стану при загруб≥нн≥ груд≥, застою в н≥й молока;
годуванн¤ дитини з ускладненим п≥сл¤ полог≥в станом;
забезпеченн¤ малюка грудним молоком, ¤кщо мати в час годуванн¤ в≥дсутн¤ (працюЇ або вчитьс¤);
змазуванн¤ молозивом або молоком соск≥в ≥ ареоли з метою попередженн¤ утворенн¤ тр≥щин або њх л≥куванн¤;
дл¤ стимул¤ц≥њ лактац≥њ при недостатн≥й к≥лькост≥ молока.

–азом ≥з тим, не варто при частому годуванн≥ дитини, м'¤ких молочних залозах, достатн≥й к≥лькост≥ молока зц≥джувати його п≥сл¤ кожного годуванн¤. ” раз≥ в≥дсутност≥ вищевказаних випадк≥в, зц≥джуванн¤ молока не т≥льки не корисне, але й може бути шк≥дливим (травмуванн¤ тканини молочноњ залози, необгрунтована стимул¤ц≥¤ продукуванн¤ молока).

ѕерш н≥ж почати зц≥джуванн¤ молочних залоз, потр≥бно стимулювати рефлекс виведенн¤ молока (окситоциновий). “ому що активн≥сть його при зц≥джуванн≥ значно нижча, н≥ж п≥д час смоктанн¤ дитиною.

≤снують р≥зн≥ способи стимул¤ц≥њ виведенн¤ молока:
якщо Ї можлив≥сть - зд≥йсн≥ть контакт ≥з вашою дитиною - шк≥ра до шк≥ри, оч≥ в оч≥.
¬ипийте теплого напою (молоко, нем≥цний чай, фруктовий с≥к тощо).
«≥гр≥йте молочну залозу (теплий душ або компрес).
«роб≥ть м'¤кий масаж молочноњ залози та соск≥в.
ƒобре, щоб хтось зробив вам масаж спини (по обидва боки хребта зверху до низу).

«ц≥джуванн¤ грудного молока

ƒл¤ цього потр≥бно:
–етельно вимити руки, п≥дготувати чистий, стерильний посуд.
–озташувати великий ≥ вказ≥вний пальц≥ з обох бок≥в навколососкового кружечка ≥ натиснути всередину в напр¤мку до грудноњ ст≥нки.
¬еликим ≥ вказ≥вним пальц¤ми натиснути на д≥л¤нку за соском ≥ ареолою.
Ќатиснути з ус≥х бок≥в, щоб випорожнити вс≥ сегменти молочноњ залози.

«ц≥джуванн¤ грудного молока можна зд≥йснювати також за допомогою молоков≥дсмоктувач≥в, ¤к≥ бувають р≥зних моделей (≥з гумовою грушею, поршнев≥, електричн≥). “ривал≥сть зц≥джуванн¤ грудного молока залежить в≥д показань дл¤ виконанн¤ ц≥Їњ процедури.

—ереднi показники збiльшенн¤ маси тiла i зросту в дiтей першого року житт¤*¬iк дитини ѕоказники зб≥льшенн¤ маси тiла (г) ѕоказники зб≥льшенн¤ довжини тiла (см)
за мiс¤ць за весь перiод за мiс¤ць за весь перiод
один м≥с¤ць 600 600 3,0 3,0
два м≥с¤ц≥ 800 1400 3,0 6,0
три м≥с¤ц≥ 800 2200 2,5 8,5
чотири м≥с¤ц≥ 750 2950 2,5 11,0
п'¤ть м≥с¤ц≥в 700 3650 2,0 13,0
ш≥сть м≥с¤ц≥в 650 4300 2,0 15,0
с≥м м≥с¤ц≥в 600 4900 2,0 17,0
в≥с≥м м≥с¤ц≥в 550 5450 2,0 19,0
дев'¤ть м≥с¤ц≥в 500 5950 1,5 20,5
дес¤ть м≥с¤ц≥в 450 6400 1,5 22,0
одинадц¤ть м≥с¤ц≥в 400 6800 1,5 23,5
дванадц¤ть м≥с¤ц≥в 350 7150 1,5 25,0

* «а допомогою цих показник≥в ви зможете контролювати ф≥зичний розвиток дитини. ѕри значних в≥дхиленн¤х в≥д норми обов'¤зково зверн≥тьс¤ до л≥кар¤.

¬и з малюком вдома

¬с≥ тривоги, пов'¤зан≥ з ваг≥тн≥стю ≥ пологами, позаду. “епер головне дл¤ вас - виростити дитину здоровою. ѕам'¤тайте, що тривале годуванн¤ материнським молоком - одна з найголовн≥ших умов, ¤ка забезпечуЇ розвиток ≥ здоров'¤ малюка не т≥льки прот¤гом першого року, але й у наступн≥ пер≥оди житт¤.

ўоби забезпечити тривале ≥ усп≥шне грудне вигодовуванн¤, з перших дн≥в п≥сл¤ поверненн¤ додому з пологового будинку потр≥бно дотримуватис¤ наступних правил:
√одуйте дитину "за вимогою", а не "за режимом". “обто дайте њй можлив≥сть њсти так часто ≥ ст≥льки, ¤к вона сама забажаЇ. якщо ж у пологовому будинку ви вигодовували "за режимом", см≥ливо переходьте на годуванн¤ "за потребою малюка". ¬ перш≥ тижн≥ житт¤ це може бути 8-10 ≥ нав≥ть 12 раз≥в на добу. “аке часте годуванн¤ новонародженого ф≥з≥олог≥чне ≥ спри¤Ї хорош≥й стимул¤ц≥њ вашоњ лактац≥њ. ѕоступово, зазвичай на 3-4 тижн≥ житт¤ немовл¤ти, частота годувань зменшуЇтьс¤ ≥ становить 6-7 раз≥в на добу.
Ќе уникайте н≥чного годуванн¤. якщо малюк прокинувс¤ вноч≥ й плаче, не давайте йому воду або пустишку, а погодуйте груддю. ѕам'¤тайте, що саме в н≥чний час ≥нтенсивно виробл¤Їтьс¤ гормон пролактин, ¤кий в≥дпов≥даЇ за лактац≥ю.
√рудне годуванн¤ маЇ в≥дбуватис¤ в спок≥йн≥й атмосфер≥. ’ороший настр≥й, приЇмна музика, затишок - спри¤ють ≥нтенсивному продукуванню молока ≥ легкому вид≥ленню його з молочноњ залози.
“ривал≥сть кожного годуванн¤, ¤к правило, складаЇ 15-20 хвилин. Ѕ≥льш≥сть д≥тей за цей час висмоктують потр≥бну к≥льк≥сть молока ≥ засинають. якщо це не викликаЇ у вас неприЇмних чи больових в≥дчутт≥в, то бажано не забирати малюка в≥д грудей ≥ дати можлив≥сть повн≥стю задовольнити св≥й смоктальний рефлекс.
«дорова дитина, ¤ка отримуЇ достатню к≥льк≥сть грудного молока, не потребуЇ додаткового споживанн¤ води, в≥двар≥в чи чаю, нав≥ть у спекотн≥ дн≥, так ¤к ж≥ноче молоко м≥стить не лише поживн≥ речовини, але й воду, необх≥дну дитин≥.

ќптимальним вважаЇтьс¤ вин¤тково грудне вигодовуванн¤ дитини прот¤гом перших 4-5 м≥с¤ц≥в (вона отримуЇ лише грудне молоко ≥ н≥¤коњ чужор≥дноњ њж≥, нав≥ть води), так ¤к при достатньому об'Їм≥ лактац≥њ, рац≥ональному харчуванн≥ ж≥нки, материнське молоко повн≥стю забезпечуЇ ф≥з≥олог≥чн≥ потреби дитини перших п'¤ти м≥с¤ц≥в житт¤.

¬аше харчуванн¤ - в центр≥ уваги

ƒл¤ того, щоби лактац≥¤ була повноц≥нною, ви повинн≥ правильно харчуватис¤.

ѕер≥од годуванн¤ груддю не потребуЇ дотриманн¤ спец≥альних д≥Їт. “им не менше, необх≥дно пам'¤тати, що на продукуванн¤ молока ваш орган≥зм використовуЇ своњ внутр≥шн≥ ресурси. “ому харчуванн¤ повинно бути достатньо калор≥йним ≥ збалансованим за складом вс≥х харчових речовин: б≥лк≥в, незам≥нимих ам≥нокислот, жир≥в, незам≥нимих жирних кислот, вуглевод≥в, в≥там≥н≥в, м≥неральних солей ≥ м≥кроелемент≥в.

ƒобовий наб≥р продукт≥в у пер≥од годуванн¤ груддю

ћ'¤со та м'¤сн≥ вироби 120 г. –иба - 100 г.
—ир нежирний - 100 г. яйц¤ - 1 шт. ћолоко - 300-400 г.
 еф≥р та ≥нш≥ кисломолочн≥ продукти - 200 г. —метана - 30 г.
ћасло вершкове - 15 г. ќл≥¤ - 30 г. ÷укор, мед, варенн¤ - 60 г.
∆итн≥й хл≥б - 100 г. ѕшеничний хл≥б - 120 г.
Ѕорошн¤н≥ вироби (здоба) - 120 г.
 рупи ≥ макаронн≥ вироби - 60 г.  артопл¤ - 200 г.
ќвоч≥ (капуста, бур¤к, морква, гарбуз, кабачки тощо) - 500 г.
‘рукти, ¤годи - 300 г. —≥к фруктовий, ¤г≥дний - 200 г. √ор≥хи - 3-4 шт.

Ќеобх≥дно також звернути увагу на питний режим: в≥н повинен бути достатньо об'Їмним, але не надм≥рним. як правило, ж≥нка, ¤ка годуЇ, в≥дчуваЇ комфорт при щоденному вживанн≥ близько 2 л р≥дини (з урахуванн¤м вс≥х вид≥в питт¤ - чай, компот, фруктов≥ соки, молоко, овочев≥ в≥двари, настоњ тощо).

«розум≥ло, що недопустимо в пер≥од годуванн¤ груддю вживати алкогольн≥ напоњ, каву або м≥цний чай. ѕотр≥бно уникати дуже жирноњ, гостроњ та копченоњ њж≥.

¬ будь-¤ку пору року щоденний рац≥он повинен м≥стити багато овоч≥в, фрукт≥в, зелен≥, ¤г≥д (св≥жих чи св≥жозаморожених), сок≥в чи в≥там≥н≥зованих напоњв промислового виробництва дл¤ ж≥нок, ¤к≥ годують.

якщо молока не вистачаЇ

ѕрактично кожна здорова ж≥нка може повн≥стю забезпечити потребу своЇњ дитини в молоц≥. ≤ все-таки бувають ситуац≥њ, коли материнського молока немовл¤т≥ не вистачаЇ.

¬ такому випадку дит¤ стаЇ неспок≥йним, часто плаче, не витримуЇ ≥нтервали м≥ж годуванн¤ми чи навпаки - почуваЇтьс¤ в'¤лим, апатичним. ћалюк погано набираЇ вагу, р≥дше мочитьс¤ (менше 7 раз≥в на добу), а сеча маЇ ≥нтенсивно-жовте забарвленн¤, випорожненн¤ щ≥льн≥ - 1 раз на добу або нав≥ть 1 раз на 2-3 доби.

—итуац≥њ, коли у матер≥ не вистачаЇ молока, можуть виникнути в будь-¤кий пер≥од лактац≥њ. ÷е трапл¤Їтьс¤ в перш≥ дн≥ п≥сл¤ полог≥в, коли молоко продукуЇтьс¤ не достатньо швидко, а часом - ≥ в б≥льш п≥зн≥ терм≥ни лактац≥њ (так званий "лактац≥йний криз" й "голодний криз").

Ћактац≥йний криз

” багатьох ж≥нок, ¤к≥ годують (практично у 2/3), через 1-1,5 м≥с¤ц¤ п≥сл¤ полог≥в спостер≥гаЇтьс¤ короткочасне зменшенн¤ об'Їму лактац≥њ, що супроводжуЇтьс¤ в≥дсутн≥стю в≥дчутт¤ припливу молока (лактац≥йний криз). ” де¤ких ж≥нок так≥ кризи в≥дбуваютьс¤ к≥лька раз≥в. якщо лактац≥йний криз своЇчасно не розп≥знати ≥ не прикласти зусиль дл¤ зб≥льшенн¤ лактац≥њ, то результатом, ¤к правило, буде швидке згасанн¤ лактац≥њ ≥ раннЇ переведенн¤ дитини на штучне вигодовуванн¤. –азом ≥з тим, наш≥ спостереженн¤ показують, що лактац≥йний криз - ¤вище ц≥лком оборотне, ≥ при правильн≥й тактиц≥ об'Їм молока швидко в≥дновлюЇтьс¤.

√олодний криз

„асом виникаЇ на 3, 7 ≥ 12 тиждень лактац≥њ. ѕо¤ва такого кризу пов'¤зана з особливост¤ми процесу росту дитини.  оли ≥нтенсивн≥сть росту зб≥льшуЇтьс¤, потреба в материнському молоц≥ зростаЇ ≥ тому не забезпечуЇтьс¤ фактичним об'Їмом лактац≥њ.

√олодний криз ¤вище також оборотне. ¬ раз≥ дотриманн¤ правильноњ тактики, молочн≥ залози матер≥ в≥дпов≥дають на зростаючу потребу в молоц≥ зб≥льшенн¤м його продукуванн¤, отже через к≥лька дн≥в знову встановлюЇтьс¤ динам≥чна р≥вновага м≥ж потребою в молоц≥ та його виробленн¤м.

Ќе посп≥шайте догодовувати дитину молочною сум≥шшю!

¬и маЇте прикласти вс≥ зусилл¤ дл¤ того, щоб зб≥льшити об'Їм лактац≥њ. ƒл¤ цього потр≥бно:
¬≥дпочити не менше 48 годин (забудьте про прибиранн¤, пранн¤, приготуванн¤ њж≥ тощо). ѕрид≥лити б≥льше уваги своЇму харчуванню ≥ режиму питт¤.
Ѕажано, щоб чолов≥к та ≥нш≥ родич≥ на к≥лька дн≥в вз¤ли на себе максимум домашньоњ роботи.
“имчасово зб≥льшити к≥льк≥сть годувань до 10-12 раз≥в на добу.
ѕрикладати дитину до обох грудей п≥д час кожного годуванн¤.
ƒодатково зц≥джувати молоко п≥сл¤ годуванн¤.
ќбов'¤зково годувати дитину вноч≥ дл¤ ≥нтенсивного виробленн¤ гормону пролактину, що в≥дпов≥даЇ за продукуванн¤ молока.
Ќе давати дитин≥ н≥¤ких штучних сосок (у тому числ≥ "пустишку"). якщо малюка потр≥бно догодовувати, використовуйте чашку, ложку, п≥петку, а не пл¤шку ≥з соскою. ƒ≥ти швидко вчатьс¤ пити молоко з чашечки чи ложки ≥ не в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д грудей.

÷≥ поради досить легк≥ у виконанн≥ ≥ дають дуже хороший результат - ¤к правило, через дек≥лька дн≥в об'Їм продукованого молока пом≥тно зб≥льшуЇтьс¤, що дозвол¤Ї продовжити рад≥сть годуванн¤ грудьми ще на к≥лька м≥с¤ц≥в. ƒодатково можна також включити в св≥й рац≥он продукти харчуванн¤ та в≥двари трав, що мають лактогенн≥ властивост≥.

ƒогодовуванн¤ молочними сум≥шами

якщо ж, незважаючи на вс≥ ваш≥ зусилл¤, грудного молока дитин≥ не вистачаЇ, порадьтес¤ з≥ своњм л≥карем стосовно догодовуванн¤ малюка молочними сум≥шами. “аке вигодовуванн¤ називатиметьс¤ зм≥шаним. ќднак, потр≥бно п≥дкреслити, що нав≥ть невелика к≥льк≥сть материнського молока - набагато краще, н≥ж його повна в≥дсутн≥сть. “ому зроб≥ть усе можливе, щоб молоко у вас не зникло.

 ≥лька основних правил, ¤ких необх≥дно дотримуватис¤ при зм≥шаному вигодовуванн≥:
Ќамагайтес¤ щоразу годувати дитину грудьми за њњ вимогою, включаючи н≥чний час, щоби попередити швидке згасанн¤ лактац≥њ.
ƒогодовуванн¤ молочною сум≥шшю давайте т≥льки п≥сл¤ грудного годуванн¤.
ѕам'¤тайте, чим р≥дше ви будете прикладати малюка до грудей, тим швидше припинитьс¤ лактац≥¤.
якщо об'Їм догодовуванн¤ невеликий, його потр≥бно давати чайною ложечкою або поњти з чашечки, так ¤к в д≥тей, ¤к≥ отримують њжу через соску, зм≥нюЇтьс¤ характер смоктальних рух≥в, внасл≥док чого вони менше хочуть смоктати груди матер≥, що призводить до швидкого згасанн¤ лактац≥њ.
ѕри догодовуванн≥ молочною сум≥шшю через соску потр≥бно сл≥дкувати за тим, аби вона в≥дпов≥дала за розм≥ром порожнин≥ рота дитини ≥ була достатньо пружною, з 4-5 маленькими отворами на к≥нц≥.

ўоб перев≥рити правильн≥сть розм≥ру отвор≥в, переверн≥ть пл¤шечку з молочною сум≥шшю соскою вниз: ¤кщо молоко спочатку вит≥каЇ тоненьким струменем, а пот≥м крапл¤ми - значить все в пор¤дку, коли частота крапель невелика або њх немаЇ взагал≥, значить отвори занадто мал≥, дитина буде незадоволена, швидко стомитьс¤; ¤кщо молоко ллЇтьс¤ неперервним струменем, то отвори занадто велик≥, годуванн¤ через соску небезпечне, дитина може поперхнутис¤ чи нав≥ть захлинутис¤.
ћолочна сум≥ш дл¤ догодовуванн¤ не повинна бути занадто гар¤чою чи холодною, њњ п≥д≥гр≥вають у спец≥альному електроп≥д≥гр≥вач≥ чи на вод¤н≥й бан≥ (в каструл≥ з гар¤чою водою) до температури т≥ла 36-37 градус≥в ÷ельс≥¤ ≥ робл¤ть це безпосередньо перед грудним годуванн¤м.

ѕригодовуванн¤

√одувати дитину грудьми бажано ¤к можна довше - до однор≥чного в≥ку, а ¤кщо Ї можлив≥сть ≥ старше року. ”н≥кальн≥ б≥олог≥чн≥ властивост≥ вашого молока корисн≥ малюкам ≥ цього в≥ку. јле виключно "молочний" пер≥од житт¤ дитини, коли грудне молоко повн≥стю задовольн¤Ї ус≥ харчов≥ та енергетичн≥ потреби, триваЇ не б≥льше 4,5-5 м≥с¤ц≥в. ƒо цього в≥ку малюки пом≥тно п≥дростають, у них подвоюЇтьс¤ маса т≥ла, зб≥льшуЇтьс¤ рухова активн≥сть ≥ в≥дпов≥дно зб≥льшуютьс¤ затрати енерг≥њ њх орган≥змом. ¬иключно молочна њжа вже не може задовольнити потреби, що зб≥льшуютьс¤. « цього в≥ку д≥ти потребують додаткового харчуванн¤ - пригодовуванн¤. «м≥ни в≥дбуваютьс¤ ≥ в самому орган≥зм≥ д≥тей - травна система стаЇ все б≥льш зр≥лою, здатною до перетравлюванн¤ ≥ засвоЇнн¤ не т≥льки р≥дкоњ, молочноњ, але й ≥ншоњ, тверд≥шоњ њж≥. ј через 2-3 м≥с¤ц≥ з'¤вл¤ютьс¤ перш≥, а згодом наступн≥ молочн≥ зуби, отже поступово виробл¤Їтьс¤ навичка спочатку подр≥бнювати, перетирати њжу ≥ т≥льки пот≥м ковтати њњ.

ѕравила введенн¤ пригодовуванн¤

¬веденн¤ будь-¤ких продукт≥в ≥ страв пригодовуванн¤ - це перш≥ кроки до переходу дитини на ¤к≥сно нове харчуванн¤, до ¤кого вона повинна звикнути. ÷≥ кроки потр≥бно робити обережно, терпеливо, не посп≥шаючи, щоб уникнути небажаних реакц≥й, ускладнень ≥ нав≥ть в≥дмови дитини приймати нову дл¤ нењ њжу, ¤ка в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д грудного молока за запахом, смаком ≥ консистенц≥Їю.

“ому при введенн≥ пригодовуванн¤ рекомендуЇмо дотримуватис¤ таких загальних правил.
ѕригодовуванн¤ даЇтьс¤ перед годуванн¤м грудьми.
Ѕудь-¤к≥ нов≥ дл¤ дитини продукти ≥ страви починають давати з невеликих к≥лькостей (соки - з крапель, пюре ≥ каш≥ - з 1 чайноњ ложки) ≥ поступово, через 5-7 дн≥в зб≥льшують до повноњ порц≥њ.
Ќове, чергове пригодовуванн¤ можна вводити т≥льки п≥сл¤ того, ¤к мал¤ звикне до попереднього, з'њдаючи повну порц≥ю, ≥ добре себе почуваЇ (звичайно, не ран≥ше н≥ж через 2 тижн≥).
ўоразу п≥сл¤ того, ¤к малюк отримав порц≥ю пригодовуванн¤, приклад≥ть його до грудей. ÷е продовжить у вас лактац≥ю, а дитина буде задоволеною, спок≥йною ≥ краще захищеною в пер≥од адаптац≥њ до нового харчуванн¤ в≥д порушень перетравлюванн¤ ≥ алерг≥йних реакц≥й.  оли малюк отримаЇ вс≥ види пригодовуванн¤ в повному обс¤з≥ ≥ буде почувати себе нагодованим, то в≥н сам поступово в≥дмовитьс¤ в≥д грудей.
ѕригодовуванн¤ давайте не з пл¤шечки через соску, а чайною ложечкою маленькими порц≥¤ми (на к≥нчику ложки) ≥ обережно клад≥ть дитин≥ на середину ¤зичка, тод≥ вона легко проковтне њњ. Ќавичку њсти ложкою потр≥бно виробл¤ти тепер, щоб пот≥м не мати проблем з ≥ншою, б≥льш твердою њжею. ѕам'¤тайте, що годуванн¤ густою ≥ твердою њжею через соску може призвести до травматизац≥њ ¤сен, формуванн¤ неправильного прикусу, кар≥Їсу зуб≥в.
Ќ≥коли не годуйте дитину в л≥жечку. ¬ положенн≥ лежачи вона може захлинутис¤ або вдавитис¤ грудочкою њж≥. ѕ≥д час годуванн¤ дитина повинна знаходитис¤ у вертикальному положенн≥, в зручн≥й поз≥ у вас на руках, кол≥нах або сид≥ти в спец≥альному дит¤чому ст≥льчику.
ѓжа дл¤ пригодовуванн¤ завжди повинна бути св≥жоприготовленою, мати н≥жну, гомогенну (без грудочок) консистенц≥ю - спочатку вершкопод≥бну, а пот≥м густ≥шу - сметанопод≥бну. ѕеред тим, ¤к давати пригодовуванн¤ дитин≥, остуд≥ть його до температури т≥ла (36-37 градус≥в ÷ельс≥¤), добре перем≥шайте ≥ ще раз перев≥рте, чи р≥вном≥рно воно остудилос¤.
Ќе годуйте дитину насильно. ”важно сл≥дкуйте за њњ повед≥нкою п≥д час годуванн¤. якщо мал¤ виштовхуЇ њжу з рота, "випльовуЇ" њњ, в≥двертаЇ обличч¤ в≥д ложки з њжею, годуванн¤ продовжувати марно. ѕричини такоњ повед≥нки можуть бути р≥зними: дит¤ не голодне, њжа йому незнайома на смак або дуже тепла, ви завдали малюку болю тощо. «аспокойтесь ≥ погодуйте дитину груддю. Ќаступного разу вона охоч≥ше з'њсть запропоновану њжу.
ѕ≥д час годуванн¤ рухи дитини повинн≥ бути в≥льними. ƒайте малюку в праву руку "його" ложку, хай в≥н звикне до нењ. ѕрийде час, ≥ дитина сама почне њсти ц≥Їю ложкою.

ѕрограма пригодовуванн¤

≤снуЇ спец≥альна програма, ¤ка передбачаЇ поступове введенн¤ в рац≥он харчуванн¤ д≥тей окремих продукт≥в ≥ страв пригодовуванн¤ зам≥сть грудного молока.

«вичайно, у в≥ц≥ не ран≥ше 3-3,5 м≥с¤ц≥ починають давати харчову добавку у вигл¤д≥ фруктового, ¤г≥дного або овочевого соку, а через 1,5-2 тижн≥, ¤кщо в дитини не маЇ ¤ких-небудь небажаних реакц≥й, ввод¤ть наступну харчову добавку - фруктове або ¤г≥дне пюре без др≥бних к≥сточок ≥ грудочок. ѕот≥м починають включати в рац≥он почергово б≥льш густе пригодовуванн¤: перше - з 4-4,5 м≥с¤ц≥в, друге - з 5-5,5 м≥с¤ц≥в, третЇ - з 7-8 м≥с¤ц≥в.

ѕоступово вс≥ види пригодовувань ускладнюютьс¤ за рахунок введенн¤ в рац≥он ≥нших харчових продукт≥в: сиру, жовтка кур¤чого ¤йц¤, рослинного, вершкового масла, вершк≥в, м'¤сного, рибного пюре, хл≥ба, сухар≥в, печива.

ѕ≥д час споживанн¤ дитиною нових продукт≥в ≥ страв пригодовуванн¤ завжди беретьс¤ до уваги њњ стан здоров'¤, апетит, маса т≥ла, на¤вн≥сть ¤вних або потенц≥йних (с≥мейних) алерг≥чних реакц≥й на т≥ чи ≥нш≥ продукти, схильн≥сть до порушень з≥ сторони орган≥в травленн¤ (зригуванн¤, здутт¤ живота, шлунков≥ кольки), частота ≥ характер випорожнень.

“ому програма пригодовуванн¤, враховуючи ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ дитини, може дещо зм≥нитис¤, але не на шкоду повноц≥нност≥ складу рац≥ону.

ѕор¤д ≥з цим, важливо п≥дкреслити, що головним принципом програми Ї п≥дтримка лактац≥њ матер≥ та ¤комога довше збереженн¤ грудного вигодовуванн¤ дитини. “ому, в раз≥ умови, що годуюча мама добре харчуЇтьс¤ ≥ в њњ рац≥он≥ достатньо св≥жих фрукт≥в ≥ овоч≥в, дитина, ¤ка добре розвиваЇтьс¤, до 4-5 м≥с¤ц≥в майже обходитьс¤ без ¤ких-небудь харчових добавок (сок≥в ≥ пюре).

ѕерше пригодовуванн¤

«доровим д≥т¤м з нормальною масою т≥ла на перше пригодовуванн¤ рекомендуЇтьс¤ овочеве пюре. …ого потр≥бно давати у зручний дл¤ вас ф≥ксований час, звичайно в об≥дн≥й. ƒл¤ приготуванн¤ пюре використовують овоч≥ високоњ ¤кост≥ з н≥жною кл≥тковиною - картоплю, моркву, капусту в сп≥вв≥дношенн≥ 2:1:1. ѕ≥сл¤ шестим≥с¤чного в≥ку можна використовувати й ≥нш≥ овоч≥ - шпинат, спаржу, кабачки, гарбуз, зелений горошок, городню зелень.

ќвоч≥ в≥дварюють на пару чи в невелик≥й к≥лькост≥ води (окремо), подр≥бнюють до однор≥дноњ маси без грудочок, довод¤ть до потр≥бноњ густини овочевим в≥дваром, додають рослинне масло (кукурудз¤не, сон¤шникове або оливкове) з розрахунку 1 чайна ложка (3г) на порц≥ю пюре 150 г або вершки 10%-жирност≥ - 2-3 чайних ложки. «ам≥сть сол≥ додають с≥к лимону або журавлини (1/2-1 чайна ложка).

« 6 м≥с¤ц≥в овочеве пюре можна давати з жовтком (з 1/4 частиною) звареного вкруту ¤йц¤, а з 7 м≥с¤ц≥в - м'¤со-овочеве пюре. ÷е дв≥ самост≥йних страви, ¤к≥ потр≥бно чергувати, включаючи в рац≥он годуванн¤ дитини в р≥зн≥ дн≥. ќвочеве пюре дають один раз на день, щоденно, поступово перетворюючи його в об≥дню страву. ” випадках анем≥њ м'¤со-овочеве пюре можна вводити ран≥ше - з 5,5-6 м≥с¤ц≥в.

ƒруге пригодовуванн¤

÷е молочно-круп'¤на каша, добре розварена, протерта (¤кщо ≥з ц≥льного зерна), не дуже густоњ консистенц≥њ.

¬с≥ види круп мають приблизно однакову харчову ≥ енергетичну ц≥нн≥сть, вони багат≥ на рослинн≥ б≥лки, крохмаль, кл≥тковину, м≥неральн≥ речовини ≥ в≥там≥ни групи ¬ (¬1, ¬2, ––).

јле Ї й в≥дм≥нност≥, ¤к≥ важливо враховувати при ≥ндив≥дуальному вибор≥ продукту дл¤ дитини. Ќаприклад, рис в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших круп найвищим вм≥стом крохмалю, а гречка - б≥льш високим вм≥стом м≥неральних речовин, зал≥за ≥ в≥там≥н≥в.  р≥м того, рис ≥ гречка, на в≥дм≥ну в≥д манноњ ≥ в≥вс¤ноњ (а також ¤чм≥нноњ) круп, не м≥ст¤ть клейковини (глютену), ¤ка погано засвоюЇтьс¤. ” де¤ких д≥тей при частому використанн≥ манноњ або в≥вс¤ноњ каш через непереносим≥сть глютену розвиваЇтьс¤ хвороба кишечника - цел≥ак≥¤.

“ому при введенн≥ другого пригодовуванн¤ в першу чергу надаЇтьс¤ перевага кашам ≥з рису або гречки. ћанку ≥ в≥вс¤нку починають давати п≥зн≥ше, коли дитина добре звикне до перших, ≥ дають њх, чергуючи з ≥ншими видами каш.

—початку вар¤ть каш≥ з одного виду зерна, а з 8-9 м≥с¤ц≥в можна готувати дво- або багатозернов≥ каш≥ - асорт≥.

ƒл¤ б≥льш швидкого приготуванн¤ каш крупу розмелюють на борошно ≥ вар¤ть ≥з розрахунку на порц≥ю 150 г - 10 г круп'¤ного борошна, 30 мл св≥жого коров'¤чого молока, 50 мл води, 5 г цукру, 3 г (п≥зн≥ше 5 г) вершкового масла.

 орисн≥ молочно-круп'¤н≥ каш≥ з фруктовими або овочевими добавками (с≥к або пюре з моркви, гарбуза, ¤блук, банан≥в та ≥нших фрукт≥в).

ƒл¤ д≥тей, ¤к≥ мають алерг≥ю на б≥лки коров'¤чого молока, потр≥бно готувати безмолочн≥ каш≥, збагачен≥ фруктами, або ≥ншими добавками.  ашу дають щодн¤ один раз.

ћалюкам ≥з недостатньою масою т≥ла або з порушенн¤ми травленн¤ першим пригодовуванн¤м може бути каша, а другим - овочеве пюре.

“ретЇ пригодовуванн¤

“ретЇ пригодовуванн¤ - це кисломолочна сум≥ш спец≥ального приготуванн¤ дл¤ дит¤чого харчуванн¤ - кеф≥р, ацидоф≥льне молоко, б≥ф≥в≥т, симб≥в≥т та ≥нш≥ види.  исломолочн≥ сум≥ш≥, в основному, випускаютьс¤ молочними кухн¤ми або фабриками-кухн¤ми дит¤чого харчуванн¤. ѓх готують на основ≥ ц≥льного коров'¤чого молока ≥ спец≥альних бактер≥альних молочнокислих заквасок. Ќовими ефективним продуктами, що м≥ст¤ть б≥ф≥до- ≥ лактобактер≥њ, ¤к≥ особливо корисн≥ дл¤ д≥тей, Ї б≥ф≥в≥т та симб≥в≥т.

 исломолочн≥ сум≥ш≥ можна готувати також на основ≥ адаптованих молочних (кисломолочний "¬≥талакт") та ацидоф≥льних сум≥шей, прим≥ром, "ћал¤тко", "ћалюк". ѓх застосуванн¤ забезпечуЇ подв≥йну користь - збалансоване харчуванн¤ ≥ заселенн¤ в травний канал корисноњ, захисноњ м≥крофлори.

 исломолочн≥ сум≥ш≥ доц≥льно поЇднувати ≥з сиром або нежирним печивом (розтертим у порошок).

ѕ≥сл¤ введенн¤ трьох основних пригодовувань у рац≥он≥ харчуванн¤ д≥тей ще залишаЇтьс¤ два повних годуванн¤ груддю мами. ¬ тих випадках, коли грудного молока вже мало, необх≥дно догодовувати дитину молочною сум≥шшю. «вичайно, що кращою зам≥ною грудного молока, ¤кого не вистачаЇ, Ї сучасн≥ адаптован≥ молочн≥ сум≥ш≥, що продаютьс¤ в магазинах дит¤чого харчуванн¤ в широкому асортимент≥, ¤к в≥тчизн¤ного, так ≥ заруб≥жного виробництва.

¬ 8-9 м≥с¤ц≥в д≥ти отримують справжн≥й об≥д ≥з трьох страв. Ќа 10-11 м≥с¤ц≥ малюк потроху починаЇ жувати њжу, йому можна вже готувати фрикадельки з тел¤тини, курки чи крол¤, а в 1 р≥к - паров≥ котлети з р≥зних нежирних сорт≥в м'¤са. ѕюре з печ≥нки вводитьс¤ нав≥ть ран≥ше (за рекомендац≥Їю л≥кар¤).

ќдин раз на 7-10 дн≥в рекомендуЇтьс¤ давати пюре, тефтел≥ або паров≥ котлети з риби. ¬ибирають т≥ сорти риби, ¤к≥ не м≥ст¤ть дуже др≥бних к≥сточок (тр≥ска, мерлуза, судак тощо).

ѕриблизний рац≥он харчуванн¤ дитини у в≥ц≥ 9 м≥с¤ц≥в при грудному вигодовуванн≥*06.00 √рудне молоко - 200 мл
10.00  аша молочно-круп'¤на - 150 г ≥ жовток - 1/2 шт.
ƒогодовуванн¤ груддю - 50 мл.
‘руктовий с≥к п≥сл¤ сну - 50 мл.
14.00 ќвочевий суп на м'¤сному бульйон≥ - 70 мл ≥ б≥лий хл≥б - 5 г.
ќвочеве пюре - 70 г ≥ м'¤сне пюре - 30 г.
‘руктовий с≥к - 30 мл.
18.00  исломолочна сум≥ш - 150 мл.
—ир - 50 г.
‘руктове пюре - 50 г.
22.00 √рудне молоко - 200 г.


* ѕри штучному вигодовуванн≥ схема рац≥онального харчуванн¤ аналог≥чна, т≥льки зам≥сть грудного молока дитина отримуЇ молочну сум≥ш, у раз≥ зм≥шаного вигодовуванн¤, - грудне годуванн¤ ≥ догодовуванн¤ молочною сум≥шшю.

—троки введенн¤ харчових добавок, продуктiв та страв пригодовуванн¤ д≥т¤м на природному вигодовуваннi *ѕродукти ≥страви ¬≥к (у м≥с¤ц¤х) —троки введенн¤ (в м≥с¤ц¤х) 4 5 6 7 8 9 10 11 12
‘руктовий с≥к, мл 5-40 40-50 50-60 70 80 90-100 90-100 90-100 90-100 з 3-4
‘руктове пюре, г 5-30 30-50 60 70 80 90-100 90-100 90-100 90-100 з 4,5
—ир, г - - 10-30 40 40 50 50 50 50 з 6
∆овток, шт - 0,25 0,25 0,25 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50 з 5
ќвочеве пюре, г 0-100 150 150 170 170 200 200 200 200 з 4,5
ћолочна каша, г - 0-100 150 150 150 180-200 180-200 180-200 180-200 з 5
ћ'¤сне пюре, г - - - 5-30 50 50-60 60 60 60 з 7
 еф≥р, кисломол., мл - - - 0-30 40-70 200 200 200 200 з 7,5
’л≥б пшен вищ. гатун., г - - - 5 5 50 50 50 50 з 7
ѕечиво, сухар≥, г - - - 3-5 5-15 10-15 10-15 10-15 10-15 з 7
–ослинна ол≥¤, г 1-3 3 3 5 5 6 6 6 6 з 4
¬ершкове масло, г - 1-4 4 4 5 5 5 5 5 з 5

*ѕри зм≥шаному ≥ штучному вигодовуванн≥ вс≥ пригодовуванн¤ рекомендують розпочинати на два тижн≥ ран≥ше, н≥ж при виключно грудному.

Ўтучне вигодовуванн¤

Ўтучне вигодовуванн¤ - це вимушений зас≥б годуванн¤, коли вс≥ спроби годувати грудьми ви¤вилис¤ безрезультатними.

Ўтучне вигодовуванн¤:
ѕерешкоджаЇ встановленню емоц≥йного зв'¤зку м≥ж вами ≥ малюком.
—при¤Ї частим захворюванн¤м дитини: д≥арейним, респ≥раторним, ≥нфекц≥йним.
™ фактором виникненн¤ алерг≥чних реакц≥й та захворювань (екзема, бронх≥альна астма).
«б≥льшуЇ ризик розвитку хрон≥чних захворювань орган≥в травленн¤, щелепних, стоматолог≥чних та ортопедичних порушень.
—при¤Ї по¤в≥ в майбутньому ожир≥нн¤, цукрового д≥абету, атеросклерозу в дитини.
ѕороджуЇ труднощ≥ в навчанн≥, вихованн≥, ≥нтелектуальному розвитку мал¤ти.
«б≥льшуЇ ризик виникненн¤ у вас ускладнень п≥сл¤пологового пер≥оду, спри¤Ї швидшому в≥дновленню здатност≥ заваг≥тн≥ти.
ѕ≥двищуЇ ризик розвитку пухлин молочноњ залози, ¤Їчник≥в.

ѕерех≥д д≥тей на штучне вигодовуванн¤ маЇ бути суворо зумовлений ≥ зд≥йснюватис¤ п≥д контролем пед≥атра. ѕричинами дл¤ штучного вигодовуванн¤, особливо дл¤ новонароджених (в≥д народженн¤ до 28 дн≥в) ≥ грудних д≥тей в≥ком до 4-5 м≥с¤ц≥в житт¤, можуть бути повна в≥дсутн≥сть у матер≥ молока або протипоказанн¤ до природного вигодовуванн¤ за медичними показами (тимчасовими чи пост≥йними) з боку матер≥ або дитини. “аких протипоказань небагато ≥ вони добре в≥дом≥ л≥кар¤м.

ќсобливо небажаним Ї штучне вигодовуванн¤ в перш≥ 3-4 м≥с¤ц≥, так ¤к цей найб≥льш незр≥лий пер≥од житт¤ дитини вважаЇтьс¤ "критичним" дл¤ збереженн¤ њњ здоров'¤, а грудне молоко матер≥ допомагаЇ мал¤там, нав≥ть недоношеним чи тим, що народилис¤ хворими, подолати недуги ≥ труднощ≥ цього пер≥оду.

“ому, з метою в≥дстрочки раннього чи занадто форсованого переведенн¤ на штучне вигодовуванн¤, ми рекомендуЇмо не в≥дмовл¤ти дитин≥ в грудному молоц≥, ¤кщо у вас воно Ї хоча б у дуже мал≥й к≥лькост≥. ј у випадку повноњ в≥дсутност≥ у вас молока, можна використовувати надлишки грудного молока ≥нших матер≥в (п≥сл¤ його кип'¤т≥нн¤).

¬≥д розведень коров'¤чого молока до сучасних адаптованих молочних сум≥шей

ћайже п≥втора стол≥тт¤ пройшло в≥дтод≥, коли медики почали замислюватис¤, ¤ким чином застосовувати молоко домашн≥х тварин дл¤ вигодовуванн¤ малюк≥в, ¤к≥ залишис¤ без грудного молока.  оров'¤че молоко спочатку розводили просто водою, пот≥м почали готувати ј, Ѕ, ¬ - сум≥ш≥ з в≥дварами круп ≥ додаванн¤м цукру, а п≥зн≥ше вершк≥в. ƒл¤ полегшенн¤ перетравлюванн¤ чужор≥дного б≥лка коров'¤чого молока пробували додавати в сум≥ш≥ травн≥ ферменти, сол¤ну або лимонну кислоту. ѕочинаючи з 40-х рок≥в ’’ стол≥тт¤, в дит¤чу д≥Їтику широко вв≥йшли бактер≥йно-ферментован≥ кисломолочн≥ сум≥ш≥ - кеф≥р, ацидоф≥льне молоко тощо, але й вони не змогли повн≥стю вир≥шити цю складну проблему. ≤ т≥льки в м≥ру подальшого розширенн¤ наукових знань у галуз≥ ф≥з≥олог≥њ розвитку дитини ≥ њњ харчуванн¤, а також ≥з по¤вою нових сучасних метод≥в анал≥зу та технолог≥й харчовоњ промисловост≥, були створен≥ сум≥ш≥, максимально наближен≥ за складом вс≥х харчових компонент≥в ≥ р¤ду властивостей до грудного молока.

” чому р≥зниц¤ м≥ж ж≥ночим ≥ коров'¤чим молоком?

Ќе дарма народна мудр≥сть говорить: "∆≥ноче молоко створила природа дл¤ дитини, а коров'¤че - дл¤ тел¤ти". ћ≥ж цими двома видами молока ≥снують велик≥ в≥дм≥нност≥ за складом ус≥х поживних речовин: у коров'¤чому молоц≥ в 3 рази б≥льше б≥лка ≥ майже в ст≥льки ж раз≥в - м≥неральних солей за рахунок надм≥рноњ к≥лькост≥ кальц≥ю, кал≥ю, натр≥ю, фосфору, хлору. –азом ≥з тим, у ньому мало вуглевод≥в (молочного цукру - лактози), найважлив≥ших незам≥нних жирних кислот ≥ ц≥лоњ низки в≥там≥н≥в (ј, D, ≈, —), а також дуже важливоњ с≥рковм≥сноњ ам≥нокислоти - таурину, зал≥за та ≥нших необх≥дних компонент≥в. ¬оно також не м≥стить властивих ж≥ночому молоку б≥олог≥чно активних ≥ захисних фактор≥в.

“ому в малюк≥в п≥д час штучного вигодовуванн¤ "неп≥дготовленим" коров'¤чим молоком або звичайними сум≥шами, в зв'¤зку з надлишком одних ≥ нестачею ≥нших харчових компонент≥в, виникають неспри¤тлив≥ зм≥ни в обм≥нних процесах ≥ порушуЇтьс¤ њх розвиток. ¬они про¤вл¤ютьс¤ в форм≥ хрон≥чних розлад≥в харчуванн¤: г≥потроф≥њ або паратроф≥њ, хвороб в≥там≥нноњ недостатност≥, рах≥ту, анем≥њ, а також ≥нших недуг, пов'¤заних ≥з порушенн¤ми захисних сил дит¤чого орган≥зму.

як зм≥нюють склад коров'¤чого молока дл¤ адаптованих молочних сум≥шей

≈талоном поживноњ ц≥нност≥ й збалансованост≥ вс≥х харчових речовин дл¤ адаптованих молочних сум≥шей Ї ж≥ноче молоко.

ƒл¤ адаптац≥њ, тобто наближенн¤ складу коров'¤чого молока до ж≥ночого, необх≥дно модиф≥кувати вс≥ складов≥ його харчов≥ компонент≥: б≥лки, жири, вуглеводи, в≥там≥ни, м≥неральн≥ сол≥ й де¤к≥ м≥кроелементи. ÷е зд≥йснюЇтьс¤ за суворо визначеними технолог≥¤ми на спец≥ал≥зованих п≥дприЇмствах ≥з випуску продукт≥в дит¤чого харчуванн¤ при дотриманн≥ вс≥х г≥г≥Їн≥чних вимог, ¤к≥ ставл¤тьс¤ до продукт≥в дит¤чого харчуванн¤.

Ѕ≥лки

ѕершим кроком адаптац≥њ Ї зменшенн¤ к≥лькост≥ загального б≥лка в≥д 33-35 г/л в коров'¤чому молоц≥ до 14-17 г/л ≥ м≥неральних солей - з 7,0 г/л до 3,5 г/л в≥дпов≥дно. « ц≥Їю метою використовують у встановлених пропорц≥¤х знежирене коров'¤че молоко ≥ оброблену спец≥альним методом дем≥нерал≥зовану молочну сироватку. «а таких умов одночасно вир≥шуЇтьс¤ к≥лька завдань: основн≥ б≥лков≥ фракц≥њ - сироватковий б≥лок ≥ казењн - довод¤тьс¤ до такого, ¤к у грудному молоц≥ сп≥вв≥дношенн¤ - 60:40%, покращуЇтьс¤ ам≥нокислотний склад б≥лка ≥ п≥двищуЇтьс¤ його б≥олог≥чна ц≥нн≥сть, зменшуЇтьс¤ б≥лково-сольова концентрац≥¤. ƒл¤ д≥тей, особливо першого п≥вр≥чч¤ житт¤, це маЇ надзвичайно важливе значенн¤, оск≥льки функц≥¤ нирок у них ще незр≥ла ≥ вони не спроможн≥ виводити з орган≥зму к≥нцев≥ продукти обм≥ну (шлаки) у великих концентрац≥¤х.

∆ири

 ≥льк≥сть жиру в коров'¤чому молоц≥, ¤к ≥ в ж≥ночому, коливаЇтьс¤ в межах 35-38 г/л, але в≥н у 5 раз≥в б≥дн≥ший на незам≥нн≥ пол≥ненасичен≥ жирн≥ кислоти - л≥нолеву, л≥ноленову, арах≥донову. ÷≥ жирн≥ кислоти мають дуже важливе значенн¤ дл¤ загального розвитку д≥тей, формуванн¤ кл≥тин мозку, с≥тк≥вки очей та ≥нших тканин.

“ому в адаптованих молочних сум≥шах в≥дбуваЇтьс¤ збагаченн¤ жирового компонента пол≥ненасиченими жирними кислотами шл¤хом повноњ або частковоњ зам≥ни молочного жиру рослинними маслами, ¤к≥ багат≥ на ц≥ жирн≥ кислоти, а також в≥там≥н ≈. ¬ основному використовуютьс¤ сон¤шникове, кукурудз¤не, соЇве ≥ кокосове масла.

” в≥дпов≥дних поЇднанн¤х вони забезпечують необх≥дний дитин≥ оптимальний вм≥ст ≥ сп≥вв≥дношенн¤ найважлив≥ших жирних кислот ≥ в≥там≥ну ≈.

¬углеводи

Ќайкращим вуглеводом дл¤ грудних немовл¤т Ї лактоза (молочний цукор). ¬она виконуЇ в орган≥зм≥, що росте, низку важливих функц≥й - забезпечуЇ його енерг≥Їю, ¤ка легко засвоюЇтьс¤, створюЇ спри¤тливе середовище дл¤ ф≥з≥олог≥чноњ м≥кробноњ флори, постачаЇ мозок дитини необх≥дними структурними компонентами. ¬ ж≥ночому молоц≥ лактоза м≥ститьс¤ в к≥лькост≥ 6,7-7,4 г/л, у коров'¤чому молоц≥ њњ значно менше - 4,8 г/л. “ому сучасн≥ адаптован≥ молочн≥ сум≥ш≥, призначен≥ дл¤ вигодовуванн¤ здорових д≥тей, збагачен≥ лактозою до р≥вн¤ вм≥сту њњ в грудному молоц≥. ѕор¤д ≥з цим, випускаютьс¤ продукти й з ≥ншими вуглеводами (кукурудз¤на патока, мальто-декстрин, цукор, крохмаль, борошно круп), ¤к≥ використовуютьс¤ за медичними або технолог≥чними показами.

¬≥там≥ни та ≥нш≥ б≥олог≥чно активн≥ речовини

¬ коров'¤чому молоц≥ де¤к≥ в≥там≥ни ≥ б≥олог≥чно активн≥ речовини (таурин, карн≥тин, хол≥н та ≥нш≥) м≥ст¤тьс¤ в дуже малих к≥лькост¤х. « њх нестачею можуть бути пов'¤зан≥ численн≥ порушенн¤ в орган≥зм≥ дитини. Ќаприклад, у коров'¤чому молоц≥ в≥там≥ну D менше, н≥ж в ж≥ночому, в 20 раз≥в, в≥там≥ну ≈ - в 10 раз≥в, середньор≥чна ј-в≥там≥нна активн≥сть нижча в 1,5 раз≥в, а таурину - в≥льноњ с≥рковм≥сноњ ам≥нокислоти - менше в 35 раз≥в.

“ому вс≥ сучасн≥ адаптован≥ молочн≥ сум≥ш≥ в процес≥ њх виробництва збагачуютьс¤ збалансованим комплексом в≥там≥н≥в з розрахунку добовоњ потреби в них у д≥тей першого року житт¤.

“аурин ≥ ель-карн≥тин ввод¤ть до складу молочних сум≥шей, призначених дл¤ малюк≥в першого п≥вр≥чч¤ житт¤, оск≥льки вони найб≥льш потр≥бн≥ немовл¤там саме цього в≥ку.

¬ зв'¤зку з тим, що при зм≥шаному ≥ штучному вигодовуванн≥ в д≥тей нер≥дко виникаЇ зал≥зодеф≥цитна анем≥¤, адаптован≥ молочн≥ сум≥ш≥ м≥ст¤ть зб≥льшену к≥льк≥сть зал≥за за рахунок додаванн¤ його в процес≥ виробленн¤ продукт≥в.

яку молочну сум≥ш вибрати дл¤ малюка?

ѕеред тим, ¤к вибирати молочну сум≥ш, порадьтес¤ з л≥карем.  упуючи молочну сум≥ш, уважно вивч≥ть надписи на етикетц≥, де вказан≥ вс≥ необх≥дн≥ дан≥: в≥к д≥тей, дл¤ ¤ких рекомендуЇтьс¤ сум≥ш, склад вс≥х основних компонент≥в ≥ калор≥йн≥сть, спос≥б приготуванн¤, терм≥н збер≥ганн¤ тощо.

—еред сухих молочних сум≥шей в≥тчизн¤ного виробництва Ї продукти, ¤к≥ рекомендуютьс¤ д≥т¤м в≥ком в≥д народженн¤ до 12 м≥с¤ц≥в. ÷е молочн≥ сум≥ш≥ "ƒетолакт" ≥ "¬≥талакт". јле Ї й ≥нш≥, також добре в≥дом≥ сум≥ш≥ - "ћалютка" (дл¤ д≥тей в≥ком в≥д народженн¤ до 3 м≥с¤ц≥в) ≥ "ћалиш" ≥з рисовим, в≥вс¤ним, гречаним борошном (дл¤ д≥тей в≥д 3 до 12 м≥с¤ц≥в).

—ух≥ молочн≥ сум≥ш≥ закордонного виробництва под≥л¤ютьс¤ за в≥ковим призначенн¤м ≥ ступенем адаптац≥њ на високоадаптован≥ молочн≥ сум≥ш≥ з народженн¤ - "базисн≥", та адаптован≥ "наступн≥" - з шестим≥с¤чного в≥ку. «азвичай, пор¤д ≥з назвою цих сум≥шей стоњть цифра 2.

"Ѕазисн≥" сум≥ш≥, ¤к правило, найб≥льш наближен≥ за складом до грудного молока, вони м≥ст¤ть сироватков≥ б≥лки у сп≥вв≥дношенн≥ з казењном 60:40%, збагачен≥ таурином, карн≥тином та ≥ншими добавками.

"Ќаступн≥" сум≥ш≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д "базисних" б≥льшою к≥льк≥стю б≥лка ≥ вищою калор≥йн≥стю. Ѕ≥лок у них менше модиф≥кований або й зовс≥м не зм≥нений, тобто м≥стить б≥льше казењну, вуглеводний компонент складаЇтьс¤ з мальто-декстрину, цукрози, добавки крохмалю. ∆ировий, в≥там≥нний ≥ м≥неральний склад такий, ¤к ≥ в "базисних" сум≥шах.

¬ипускаютьс¤ також "нестандартн≥" адаптован≥ молочн≥ сум≥ш≥ дл¤ недоношених д≥тей ≥ д≥тей доношених, ¤к≥ народилис¤ з малою масою т≥ла. —клад цих сум≥шей розрахований на стимул¤ц≥ю темп≥в росту ≥ зб≥льшенн¤ маси т≥ла д≥тей.

ѕор¤д з вказаними адаптованими молочними сум≥шами випускаЇтьс¤ ц≥ла низка спец≥ал≥зованих сум≥шей л≥кувально-проф≥лактичного призначенн¤: безлактозн≥ сум≥ш≥ дл¤ д≥тей ≥з непереносим≥стю молочного цукру (лактози), сум≥ш≥ на основ≥ б≥лка соњ дл¤ д≥тей з алерг≥Їю на коров'¤че молоко, а також легкозасвоюван≥ г≥поалергенн≥ сум≥ш≥ з розщепленим б≥лком дл¤ д≥тей ≥з р≥зними важкими виснажуючими захворюванн¤ми, в тому числ≥ з т¤жким формами алерг≥њ.

¬с≥ сучасн≥ адаптован≥ молочн≥ сум≥ш≥ закордонного виробництва, а також де¤к≥ в≥тчизн¤ного виробництва, Ї ≥нстантними, тобто готуютьс¤ швидко, без кип'¤т≥нн¤ перед вживанн¤м. ÷е маЇ важливе значенн¤ дл¤ збереженн¤ в≥там≥н≥в в продуктах.

ƒл¤ усп≥шного проведенн¤ штучного вигодовуванн¤ дитини необх≥дно дотримуватис¤ правил ≥ рекомендац≥й:
ћолочна сум≥ш, ¤ка зам≥нюЇ грудне молоко, повинна гарантовано в≥дпов≥дати вс≥м вимогам щодо поживних ц≥нностей ≥ г≥г≥Їн≥чноњ чистоти дит¤чого харчуванн¤. “ак≥ особливост≥ на даний час властив≥ адаптованим молочним сум≥шам промислового виробництва. јле, вибираючи молочну сум≥ш дл¤ вашоњ дитини, все-таки порадьтес¤ з л≥карем.
Ѕудь-¤ку молочну сум≥ш потр≥бно вводити в рац≥он малюка методом "тренуванн¤ ≥ проби", тобто починати њњ давати дитин≥ малими порц≥¤ми, поступово впродовж 4-5 дн≥в довод¤чи до потр≥бноњ к≥лькост≥ в кожному годуванн≥ прот¤гом доби. ÷е полегшить адаптац≥ю травноњ системи ≥ обм≥нних процес≥в немовл¤ти до чужор≥дноњ њж≥ й дасть можлив≥сть з'¤сувати, чи не маЇ на цей продукт алерг≥чноњ реакц≥њ.
 ≥льк≥сть годувань, на в≥дм≥ну в≥д грудного вигодовуванн¤, повинна бути ф≥ксованою за часом ≥ в≥дпов≥дати в≥ку дитини.
“реба годувати дитину з врахуванн¤м њњ в≥ку ≥ апетиту, але дл¤ запоб≥ганн¤ перегодовуванн¤ об'Їм молочноњ сум≥ш≥ не повинен перевищувати в≥кову потребу малюка в њж≥.
ѕравила годуванн¤ з пл¤шечки ≥з соскою при штучному вигодовуванн≥ так≥ ж сам≥, ¤к ≥ при зм≥шаному.

Ќайпоширен≥ш≥ помилки, ¤к≥ мами допускають при штучному вигодовуванн≥:
Ќеобгрунтован≥ зм≥ни в њж≥ дитини, особливо в перш≥ 3-4 м≥с¤ц≥, наприклад, при незначному пог≥ршанн≥ стану дитини (кишков≥ кольки, зригуванн¤ тощо). ѕотр≥бно пам'¤тати, що так≥ ¤вища можуть бути ≥ при природному вигодовуванн≥, а до кожноњ новоњ њж≥ дитина повинна звикнути.
ќбмеженн¤ њж≥ та переведенн¤ дитини на нову сум≥ш при найменшому порушенн≥ випорожнень, здутт≥ живота або зригуванн≥. Ѕезумовно, будь-¤к≥ порушенн¤ з≥ сторони травноњ системи потребують п≥двищеноњ уваги батьк≥в ≥ л≥кар¤, але далеко не завжди виникаЇ потреба в зм≥н≥ отримуваноњ дитиною сум≥ш≥.
√одуванн¤ дитини ц≥льним чи розведеним коров'¤чим молоком без введенн¤ необх≥дних коригуючих добавок (жирових, вуглеводних, м≥неральних, в≥там≥нних тощо).
√одуванн¤ дитини без врахуванн¤ ≥ндив≥дуальних особливостей њњ орган≥зму.

–ежим харчуванн¤ при зм≥шаному ≥ штучному вигодовуванн≥

–ежим харчуванн¤ при зм≥шаному вигодовуванн≥ Ї ≥ндив≥дуальним, залежним в≥д к≥лькост≥ молока в мами. ѕри пом≥рному зниженн≥ к≥лькост≥ грудного молока бажано притримуватис¤ "в≥льного" принципу - годувати грудьми за вимогою дитини, ¤к при природному вигодовуванн≥, а догодовувати молочною сум≥шшю в тих випадках, коли дит¤ п≥сл¤ годуванн¤ грудьми невдоволене ≥ потребуЇ додаткового харчуванн¤. ѕри цьому варто мати на уваз≥, що в першу половину дн¤ молока в груд¤х ¤к правило буваЇ б≥льше, н≥ж у другу.

ѕри значному зниженн≥ к≥лькост≥ грудного молока режим годуванн¤ повинен бути ф≥ксованим у час≥, ¤к при штучному вигодовуванн≥. ÷е пов'¤зано з тим, що штучн≥ молочн≥ сум≥ш≥ затримуютьс¤ в шлунку дитини дещо довше, н≥ж грудне молоко.

як у першому, так ≥ в другому випадку важко зор≥Їнтуватис¤, ск≥льки ж необх≥дно молочноњ сум≥ш≥ додати п≥сл¤ годуванн¤ грудьми. Ќе знаючи цього, можна допустити ¤к недогодовуванн¤, так ≥ перегодовуванн¤ дитини, що Ї небажаним ≥ не пройде безсл≥дно дл¤ њњ здоров'¤.

ƒл¤ вир≥шенн¤ цього питанн¤ можна користуватис¤ ор≥Їнтовним методом визначенн¤ к≥лькост≥ молока в матер≥: зважуванн¤ немовл¤ти до ≥ п≥сл¤ годуванн¤ грудьми не менше трьох раз≥в на день у р≥зний час. ¬икористовуючи одержаний середн≥й показник, а також дан≥ наведеноњ нижче таблиц≥, ви зможете визначити приблизну к≥льк≥сть молочноњ сум≥ш≥, ¤ку необх≥дно додати малюку до кожного годуванн¤.

ѕри штучному вигодовуванн≥ об'Їм њж≥ та режим харчуванн¤ знаход¤тьс¤ в межах ф≥з≥олог≥чноњ в≥ковоњ норми, а також ≥ндив≥дуальних потреб дитини.

«доров≥ д≥ти при правильно орган≥зованому вигодовуванн≥ вже в перш≥ дн≥ або тижн≥ житт¤ в≥льно переход¤ть на 6-разовий режим харчуванн¤, ¤кий збер≥гаЇтьс¤ до 5 м≥с¤ц≥в. ѕ≥сл¤ введенн¤ пригодовуванн¤ встановлюЇтьс¤ режим з 5-разовим прийомом њж≥, ¤кий у норм≥ продовжуЇтьс¤ до р≥чного в≥ку. јле де¤к≥ д≥ти вже з 10-11 м≥с¤ц≥в в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д п'¤того прийому њж≥ та встановлюють дл¤ себе 4-разовий режим харчуванн¤.

ќсновними критер≥¤ми оц≥нки правильного харчуванн¤ ≥ його частоти Ї нормальн≥ показники ф≥зичного, статико-к≥нетичного ≥ псих≥чного розвитку дитини, а також њњ жвавий емоц≥йний тонус.

–ежим харчуванн¤ ≥ об'Їм њж≥ при зм≥шаному ≥ штучному вигодовуванн≥¬≥к у м≥с¤ц¤х ќб'Їм њж≥, мл/добу ќб'Їм њж≥ на одне годуванн¤, мл/добу  ≥льк≥сть годувань на добу ≤нтервали м≥ж годуванн¤ми
до 1 м≥с¤ц¤ 600-700 90-100 7-6 через 3-3,5 години, н≥чна перерва 6-6,5 годин
в≥д 1 до 2 м≥с¤ц≥в 700-900 110-140 7-6 через 3-3,5 години, н≥чна перерва 6-6,5 годин
в≥д 2 до 4 м≥с¤ц≥в 800-1000 140-160 6 через 3-3,5 години, н≥чна перерва 6-6,5 годин
в≥д 4 до 6 м≥с¤ц≥в 900-1000 160-180 6-5 через 3,5-4 години, н≥чна перерва 6,5-8 годин
в≥д 6 до 9 м≥с¤ц≥в 1000-1100 180-200 5 через 4 години, н≥чна перерва 8 годин
в≥д 9 до 12 м≥с¤ц≥в 1000-1200 200-240 5-4 через 4-4,5 години, н≥чна перерва 8-9 годин

’арчов≥ добавки ≥ продукти пригодовуванн¤ промислового виробництва

—оки

‘руктов≥, ¤г≥дн≥ та овочев≥ соки в≥днос¤тьс¤ до смакових, в≥там≥нних ≥ стимулюючих травленн¤ харчових добавок та напоњв. ¬они м≥ст¤ть в≥там≥ни —, –, пров≥там≥н ј (каротин), токоферол, а також легкозасвоюван≥ вуглеводи - глюкозу ≥ фруктозу, орган≥чн≥ кислоти, м≥неральн≥ сол≥ та м≥кроелементи. јле њх не можна в≥дносити до продукт≥в пригодовуванн¤, оск≥льки вони мають невисоку харчову ц≥нн≥сть ≥ калор≥йн≥сть.

” дит¤чому харчуванн≥ використовуютьс¤ ¤к св≥жоприготовлен≥, так ≥ консервован≥ соки промислового виробництва. —оки починають давати малюкам ≥з 3-4-м≥с¤чного в≥ку, спочатку однокомпонентн≥, ≥ндиферентного смаку - не дуже солодк≥ чи кисл≥. ƒо таких сок≥в належать ¤блучний, грушевий, персиковий, абрикосовий, малиновий, моркв¤ний. ƒ≥т¤м, схильним до алерг≥чних реакц≥й, соки наполовину розвод¤ть водою.

ƒво- ≥ багатокомпонентн≥ соки, а також соки з м'¤коттю рекомендуЇтьс¤ споживати малюкам б≥льш старшого в≥ку - в другому п≥вр≥чч≥ та п≥сл¤ року.

—оки починають давати крапл¤ми ≥ поступово зб≥льшують дозу до потр≥бноњ к≥лькост≥.

‘руктов≥ та овочев≥ пюре

‘руктов≥, ¤г≥дн≥ та овочев≥ пюре Ї хорошим джерелом пектин≥в ≥ н≥жноњ кл≥тковини. ÷≥ харчов≥ компоненти спри¤тливо впливають на процеси травленн¤, вид≥льну функц≥ю кишечника.

 р≥м того, використанн¤ подр≥бненого (гомоген≥зованого) пюре спри¤Ї поступовому звиканню дитини до њж≥ ≥ншоњ консистенц≥њ, що пот≥м полегшуЇ введенн¤ б≥льш густого пригодовуванн¤.

¬≥тчизн¤н≥ та закордонн≥ п≥дприЇмства випускають пюре з фрукт≥в ≥ овоч≥в у широкому асортимент≥. ¬они можуть складатис¤ з одного, двох або багатьох компонент≥в, ¤к≥ гарно поЇднуютьс¤ за смаком, ароматом та ≥ншими ¤к≥сними показниками. «алежно в≥д в≥ку споживач≥в, пюре виготовл¤ють ≥з р≥зними ступен¤ми подр≥бненн¤: гомоген≥зован≥ дл¤ д≥тей до 6 м≥с¤ц≥в, ≥з др≥бними часточками продукту - дл¤ 6-9-м≥с¤чних д≥тей, ≥з крупними часточками продукту - дл¤ д≥тей старших 9 м≥с¤ц≥в.

«а останн≥ роки асортимент фруктових ≥ овочевих пюре промислового виробництва значно розширивс¤, з'¤вилис¤ комб≥нован≥ види: фруктово-молочн≥ (з вершками), фруктово-сирн≥, фруктово-злаков≥, а також м'¤со-овочев≥ та рибн≥ пюре.  омб≥нован≥ пюре характеризуютьс¤ досить високою харчовою ц≥нн≥стю ≥ калор≥йн≥стю, добрими смаковими ¤кост¤ми. ¬они значно розширюють можливост≥ орган≥зац≥њ повноц≥нного харчуванн¤ в пер≥од введенн¤ пригодовувань.

 онсерви з м'¤са ≥ риби

¬ домашн≥х умовах страви пригодовуванн¤ з м'¤са ≥ риби готувати нелегко, тому на допомогу приход¤ть консервован≥ продукти промислового виробництва. ¬ипускаютьс¤ виключно м'¤сн≥ та м'¤со-рослинн≥ консерви. ќснову м'¤сних консерв≥в складають тел¤тина, крол¤че м'¤со, кур¤тина, ≥ндиче м'¤со, нежирна свинина, а також субпродукти. як рослинну основу застосовують найр≥зноман≥тн≥ш≥ овоч≥ в р≥зних поЇднанн¤х ≥з додаванн¤м крупи, приправ ≥з городньоњ зелен≥, а також рослинноњ ол≥њ.

ƒл¤ приготуванн¤ рибних консерв≥в використовують ¤к океанськ≥ сорти риб (хек, м≥нтай, тр≥ска, лосось), так ≥ р≥чков≥ (судак, щука, короп) та р≥зноман≥тн≥ овоч≥. « м'¤са ≥ риби дл¤ малюк≥в 8-9 м≥с¤чного в≥ку готують гомоген≥зоване пюре, дл¤ д≥тей 10-12 м≥с¤чного в≥ку - консерви з др≥бними часточками продукту. ÷≥ пюре мають достатньо високу харчову ц≥нн≥сть ≥ калор≥йн≥сть. ¬они Ї гарним джерелом повноц≥нних б≥лк≥в, жир≥в, вуглевод≥в, м≥неральних солей, м≥кроелемент≥в (включаючи зал≥зо), а також в≥там≥н≥в. ” де¤к≥ м'¤со-овочев≥ та рибно-овочев≥ пюре додають гриби, що п≥двищуЇ харчову ц≥нн≥сть ц≥Їњ страви ≥ надаЇ п≥кантного смаку.

—ух≥ каш≥

¬ останн≥ роки все б≥льшою попул¤рн≥стю користуютьс¤ сух≥ молочно-зернов≥ та зернов≥ каш≥. ѓх готують за новими рецептурами ≥ технолог≥¤ми з використанн¤м традиц≥йних дл¤ дит¤чого харчуванн¤ компонент≥в: борошна з круп - рис, гречка, пшениц¤, овес (у де¤ких кашах - со¤, кукурудза), сухого молока (або без молока), з додаванн¤м цукру, натуральних фруктових порошк≥в (¤блуко, груша, абрикос, банан, малина, апельсин), фруктових ароматизатор≥в ≥ в≥там≥ну —. ” де¤ких кашах використовуЇтьс¤ також добавка рослинноњ ол≥њ ¤к джерела пол≥ненасичених жирних кислот. « метою проф≥лактики анем≥њ ≥нод≥ в каш≥ додаЇтьс¤ зал≥зо.

’арчова ≥ енергетична ц≥нн≥сть каш висока, њх склад збалансований, вони м≥ст¤ть достатню к≥льк≥сть б≥лка, жиру, вуглевод≥в, м≥нерал≥в, м≥кроелемент≥в ≥ в≥там≥н≥в.

«а технолог≥Їю приготуванн¤ вс≥ сух≥ каш≥ под≥л¤ютьс¤ на два основних види: ≥нстантн≥, тобто т≥, ¤к≥ швидко готуютьс¤ без кип'¤т≥нн¤ ≥ т≥, що перед вживанн¤м потр≥бно варити.

 р≥м того, в асортимент≥ каш Ї молочн≥ та безмолочн≥, одно-, дво- ≥ багатозернов≥ (м≥шанки, асорт≥), а також каш≥ з натуральними фруктовими добавками. “акий широкий асортимент каш розрахований на р≥зноман≥тн≥сть споживач≥в - здорових д≥тей ≥ малюк≥в ≥з тими чи ≥ншими порушенн¤ми здоров'¤. Ќаприклад, безмолочн≥ каш≥, в тому числ≥ каш≥ на основ≥ соЇвого б≥лка, рекомендуютьс¤ д≥т¤м з алерг≥Їю до коров'¤чого молока ≥ де¤ких круп, а немовл¤там ≥з непереносим≥стю глютену (клейковини) показан≥ каш≥ з рису ≥ гречки. ƒ≥т¤м, ¤к≥ не можуть споживати молочний цукор (лактозу), також рекомендуЇтьс¤ каша без молока.  аш≥ розпод≥л¤ютьс¤ ≥ за в≥ком д≥тей: б≥льш складн≥ й незвичн≥ за складом рекомендуютьс¤ малюкам ≥з другого п≥вр≥чч¤ ≥ б≥льш старшого в≥ку. Ќаприклад: молочна каша з печивом ≥ б≥скв≥том - ≥з 6 м≥с¤ц≥в, молочна каша "ћюсл≥" - з 8 м≥с¤ц≥в, р≥знозернова каша - з 8-9 м≥с¤ц≥в.

—ух≥ каш≥, приготовлен≥ на основ≥ нових, сучасних технолог≥й, мають приЇмний смак, аромат ≥ надзвичайно н≥жну консистенц≥ю, що полегшуЇ дитин≥ процес њх проковтуванн¤. «авд¤ки широкому асортименту каш, у малюк≥в краще розвиваютьс¤ смаков≥ та нюхов≥ в≥дчутт¤.

ѕитний режим дитини

¬ода - найважлив≥ша складова частина орган≥зму. «а њњ присутност≥ в≥дбуваютьс¤ вс≥ процеси обм≥ну речовин. «агальний вм≥ст води в орган≥зм≥ та њњ розпод≥л за секторами ≥ тканинами орган≥зму з в≥ком зм≥нюЇтьс¤. „им менший в≥к, тим б≥льший в орган≥зм≥ в≥дносний вм≥ст води. ¬ новонароджених в≥н складаЇ 80% в≥д њх маси т≥ла, у в≥ц≥ одного року - 66%, у дорослоњ людини - 60% маси.

¬ зв'¤зку з природними втратами води через нирки, шк≥ру та видиханн¤ пов≥тр¤, дл¤ п≥дтриманн¤ балансу води в орган≥зм≥ необх≥дно пост≥йно поповнювати його за рахунок р≥дини, що м≥ститьс¤ в њж≥, питн≥й вод≥ чи напо¤х. ” новонароджених ≥ грудних д≥тей обм≥н води характеризуЇтьс¤ високою напружен≥стю ≥ нест≥йк≥стю. ÷е пов'¤зано з незр≥л≥стю в цьому в≥ц≥ систем, особливо нирок, ¤к≥ регулюють водно-сольовий баланс. ” зв'¤зку з цим формуютьс¤ передумови дл¤ надм≥рних втрат води, а разом ≥з нею - ≥ м≥неральних солей. ќсобливо небезпечними Ї так≥ ситуац≥њ, ¤к перегр≥ванн¤ малюка в результат≥ закутуванн¤, неправильне надм≥рно концентроване харчуванн¤, захворюванн¤, що супроводжуютьс¤ високою температурою т≥ла, пронос, блюванн¤ тощо.

—тан водно-сольового балансу ≥ ризик його порушенн¤ великою м≥рою залежить в≥д характеру вигодовуванн¤ дитини.

√рудне молоко матер≥ створюЇ максимально спри¤тлив≥ умови дл¤ водно-сольовоњ р≥вноваги в орган≥зм≥ немовл¤ти. “ому в перш≥ м≥с¤ц≥ житт¤ при виключному грудному вигодовуванн≥ д≥ти не потребують, щоб њх додатково напували водою. ¬ грудному молоц≥ Ї достатн¤ дл¤ малюка к≥льк≥сть р≥дини (88% з≥ 100 мл молока).

ѕри штучному вигодовуванн≥, особливо неадаптованими молочними сум≥шами, в орган≥зм≥ дитини утворюЇтьс¤ значно б≥льше к≥нцевих продукт≥в обм≥ну речовин (шлак≥в). ƒл¤ њх виведенн¤ потр≥бно б≥льше р≥дини, н≥ж надходить з њжею. “ому немовл¤та, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на штучному вигодовуванн≥, потребують додаткового напоюванн¤.

ѕ≥сл¤ введенн¤ пригодовуванн¤ вс≥ д≥ти потребують додаткового питт¤ води або слабо завареного чаю (бажано з лимонним соком), фруктового чи овочевого в≥двару. ѕотреба в додатков≥й к≥лькост≥ в≥льноњ р≥дини Ї ≥ндив≥дуальною. ¬она складаЇ в середньому 50-200 мл на день, але в спекотну пору року може бути й б≥льшою.

–≥дину потр≥бно давати невеликими порц≥¤ми м≥ж годуванн¤ми (але не перед самим годуванн¤м) або вноч≥, ¤кщо дитина прокинулас¤.

¬ р≥дину дл¤ питт¤ не рекомендуЇтьс¤ додавати цукор з метою проф≥лактики кар≥Їсу ≥ звиканн¤ до солодкого.

Ќа даний момент в магазинах дит¤чого харчуванн¤ Ї розчинн≥ чањ спец≥ально дл¤ малюк≥в, приготовлен≥ в зручн≥й гранульован≥й форм≥ з екстракт≥в еколог≥чно чистих л≥карських рослин - ромашки, фенхелю, композиц≥й р≥зних трав.

–озчинн≥ чањ, залежно в≥д механ≥зму д≥њ екстракт≥в л≥карських трав, рекомендуютьс¤ в першу чергу д≥т¤м ≥з р≥зноман≥тними розладами травленн¤ (здутт¤ живота, кишков≥ кольки, закрепи, проноси тощо), а також малюкам ≥з п≥двищеною збудлив≥стю, порушенн¤ми сну тощо. „ай ≥з фенхелю чи ромашки можна давати зам≥сть звичайного чаю або води ≥ здоровим д≥т¤м.

ѕорадьтес¤ з л≥карем перед тим, ¤к купувати розчинний чай. ѕро засоби його застосуванн¤ ви д≥знаЇтес¤ з ≥нформац≥њ на етикетц≥ упаковки.