ћо¤ дитина другий р≥к житт¤: перше п≥вр≥чч¤
я - незалежна особист≥сть

¬ашому синочку або донечц≥ виповнивс¤ р≥к. "Ќайстрашн≥ше - позаду", - в≥тають вас друз≥ та родич≥. “а ви й сам≥ так думаЇте. «ак≥нчилис¤, нарешт≥, проблеми з пелюшками ≥ п≥дгузниками, безперервна оп≥ка ≥ догл¤д за мал¤м. ћалюк п≥др≥с, в≥н уже говорить, б≥гаЇ, граЇтьс¤. "“епер буде легше", - заспокоюють вас. ≤ д≥йсно, на перший погл¤д, ваша робота начебто й полегшуЇтьс¤. јле це т≥льки на перший погл¤д...

‘≥зичний розвиток

Ќа другому роц≥ житт¤ малюка темпи його росту дещо спов≥льнюютьс¤ - свого напруженого розвитку вимагаЇ вже розумова сфера. ўодо зб≥льшенн¤ маси т≥ла, то цей показник в середньому с¤гаЇ 30-50 г за тиждень або близько 1-1,5 кг за п≥вр≥чч¤. ѕригадаЇмо, що за весь перший р≥к мал¤ набуло в мас≥ до 7 кг! „асом вашу тривогу може викликати той факт, що за м≥с¤ць малюк "зовс≥м" не "набрав маси". якщо ваша дитина - "згусток енерг≥њ", то своЇю рухлив≥стю, жвав≥стю, грайлив≥стю вона безумовно "розплачуЇтьс¤" т≥Їю к≥льк≥стю енерг≥њ, ¤ка вкладаЇтьс¤ у недостатн≥й мас≥ т≥ла. Ќ≥чого хворобливого в цьому не шукайте. „ас наздожене своЇ. ≤ маса т≥ла, особливо њњ зб≥льшенн¤ з м≥с¤ц¤ в м≥с¤ць, не маЇ такого суттЇвого значенн¤, ¤кщо малюк почуваЇ себе добре, ц≥кавитьс¤ оточенн¤м, "росте" у психолог≥чному та соц≥альному планах, добре њсть ≥ спок≥йно спить.

«р≥ст мал¤ти зб≥льшуЇтьс¤ за перше п≥вр≥чч¤ другого року житт¤ на 3-5 см, причому тепер цей процес поступово спов≥льнюЇтьс¤. ≤нод≥ впродовж к≥лькох м≥с¤ц≥в його показник може не зм≥нюватис¤, що також в≥дпов≥даЇ ≥ндив≥дуальному темпу розвитку саме вашого малюка. ≤нод≥ батьки запитують, чи не замало б≥лковоњ њж≥ отримуЇ дитина, оск≥льки вона "чомусь" не росте. якщо ви годуЇте мал¤ зг≥дно його в≥кових потреб (про це можете д≥знатис¤ в свого л≥кар¤), то тут справа не в харчуванн≥, а у спадковост≥. ќчевидно й ви, будучи таким самим дит¤м, мали схож≥ темпи росту. “а й зр≥ст батьк≥в також буваЇ р≥зним. “ому й, здавалос¤ б, одного в≥ку малюки, а вже з≥ своњми особливост¤ми в рост≥.

ўоби визначити, чи правильно розвиваЇтьс¤ дитина, пор¤д ≥з масою та довжиною спец≥ал≥сти завжди оц≥нюють ≥ пропорц≥йн≥сть т≥ла. Ќаприклад, вважаЇтьс¤, що окружн≥сть грудей Ї б≥льшою в≥д окружност≥ голови на ст≥льки сантиметр≥в, ск≥льки рок≥в малюку. „им менша дитина, тим б≥льша в нењ голова й коротш≥ к≥нц≥вки. ≤ д≥йсно, давайте звернемо увагу: т≥льки-но дит¤ п≥д≥ймаЇтьс¤ на ноги, т≥ло його в≥дразу видаЇтьс¤ непропорц≥йним - з великою головою, погано розвиненими ручками, кривенькими н≥жками, вузенькими плечиками ≥ грудьми та неадекватно великим животиком. јле заспокойтес¤, це "гидке качен¤" у вас на очах, разом ≥з набутт¤м навичок ходи, поступово ставатиме красенем чи красунею. ≤ лише за р≥к-два тренуванн¤ в ход≥нн≥ ситуац≥¤ суттЇво зм≥нитьс¤: ф≥гура стане досить стрункою, з в≥дносно довгими ногами та руками, коротким тулубом ≥ достатн≥х розм≥р≥в гол≥вкою.

ќднак Ї в цьому пер≥од≥ житт¤ й своњ труднощ≥. ћалюк, ¤кий навчивс¤ ходити, б≥гати ≥ долати перешкоди, з властивою людин≥ ц≥кав≥стю може потрапити в р≥зн≥ небезпечн≥ ситуац≥њ. якщо ви залишите табуретку б≥л¤ тумбочки з телев≥зором, в≥н може вил≥зти не т≥льки на табуретку, але й на телев≥зор.  оли забудете переносну драбину б≥л¤ полиц≥ з книгами, мал¤ може п≥дн¤тис¤ ≥ на нењ, звичайно, наражаючи себе на небезпеку не т≥льки пад≥нн¤ з висоти, але й нервового стресу в≥д раптового перел¤ку. “ому не залишайте дитину на самот≥, особливо в однор≥чному в≥ц≥.

ѕотурбуйтес¤ про здоров'¤

Ќа другому, а найб≥льше третьому роц≥ житт¤ в≥дбуваЇтьс¤ окостен≥нн¤ хребта ≥ к≥нц≥вок, хоча в повному об'Їм≥ цей процес займаЇ тривал≥ший пер≥од. јле вже з раннього в≥ку, починаючи з двор≥чного в≥ку, необх≥дно стежити за поставою д≥тей, достатн≥м об'Їмом њх рух≥в.

¬ однор≥чноњ дитини проходить вдосконаленн¤ серцево-судинноњ ≥ дихальноњ систем, зокрема, спов≥льнюЇтьс¤ частота пульсу (в≥д 140-160, ¤к було в новонароджених, до 120-125 удар≥в за хвилину), зб≥льшуЇтьс¤ об'Їм кров≥, що викидаЇтьс¤ ≥з серц¤ з одним скороченн¤м, розширюЇтьс¤ об'Їм легень ≥ спов≥льнюЇтьс¤ частота диханн¤ (у норм≥ частота диханн¤ у в≥ц≥ 1-1,5 року с¤гаЇ 30-35 дихальних рух≥в за хвилину). “аке поступове вдосконаленн¤ систем орган≥зму одночасно призводить ≥ до ймов≥рност≥ легкого порушенн¤ функц≥й.

Ѕагато турбот приносить батькам ≥ прор≥зуванн¤ зуб≥в. ƒо одного року в малюка з'¤вл¤Їтьс¤ звичайно 8 зуб≥в, до п≥вторар≥чного в≥ку њх к≥льк≥сть подвоюЇтьс¤ - 4 р≥зц≥ й 4 кор≥нних, а до двох рок≥в додаЇтьс¤ ще 4 передн≥х зуба. ѕовн≥стю прор≥зуванн¤ так званих молочних зуб≥в завершуЇтьс¤ лише в 2,5 роки. «вичайно д≥ти перенос¤ть цей процес хворобливо, з розладами сну, порушенн¤м апетиту, стають вередливими. ≤ тут треба бути особливо дел≥катним ≥ витриманим, перетерп≥вши капризуванн¤ впродовж 2-3 дн≥в, поки б≥ль не вщухне. ћожна також порекомендувати, т≥льки, звичайно, коли малюк здатний це виконати, полосканн¤ порожнини рота теплим розчином шавл≥њ. якщо не допомогти дитин≥ в ц≥ важк≥ дн≥, а навпаки, кричати, соромити ≥ карати за капризи та плач, то розлади сну та апетиту можуть стати в нењ пост≥йними й нав≥ть перерости в нервов≥ захворюванн¤.

Ќеобх≥дно враховувати де¤к≥ особливост≥ в≥ку однор≥чного дит¤ти. « одного боку, малюк уже т¤гнетьс¤ до самост≥йност≥, а з ≥ншого - ¤к би усв≥домлюЇ свою повну залежн≥сть в≥д дорослих, насамперед, в≥д матер≥. –азом ≥з цим, можуть часто виникати нав≥ть казуси. Ќаприклад, дитина щойно на вимогу мами виконувала т≥ або ≥нш≥ д≥њ, але коли з таким самим проханн¤м звертаЇтьс¤ до нењ незнайома людина, в малюка н≥чого не вдаЇтьс¤. ¬≥н ще надзвичайно т≥сно пов'¤заний з≥ своњми виховател¤ми, тобто з вами. јле таке буде продовжуватис¤ недовго.

"Ћожку за тата, ложку за маму..."

’арчуванн¤ у в≥ц≥ з року до п≥втора також маЇ де¤к≥ особливост≥. „им вони зумовлен≥? ¬ малюка п≥сл¤ першого року житт¤ в≥дбуваЇтьс¤ подальший розвиток та вдосконаленн¤ центральноњ нервовоњ системи, ур≥зноман≥тнюютьс¤ смаков≥ сприйн¤тт¤. —вого розвитку с¤гаЇ друга сигнальна система, тому в дитини вже може формуватис¤ рефлекторна фаза секрец≥њ шлункового соку. Ќа¤вн≥сть зуб≥в також "допомагаЇ" ур≥зноман≥тненню меню. –озвиток жуванн¤ дозвол¤Ї вашому малюку отримати "свою" г≥мнастику дл¤ щелеп та насолоду дл¤ шлунка.

ƒо п≥вторар≥чного в≥ку режим харчуванн¤, тобто к≥льк≥сть прийом≥в њж≥, залишаЇтьс¤ таким самим, ¤к ≥ у другому п≥вр≥чч≥ житт¤ - 5 раз≥в. ƒобовий об'Їм спожитоњ њж≥ дл¤ д≥тей в≥д 1 до 1,5 року становить в середньому 1000-1200 мл.

ўо ж стосуЇтьс¤ розпод≥лу добового рац≥ону впродовж дн¤, тут також Ї своњ особливост≥. «а п'¤тиразового харчуванн¤ малюка њжа за калор≥йн≥стю (тобто енергетичною ц≥нн≥стю, ¤ку вона несе) маЇ розпод≥л¤тис¤ наступним чином: перший сн≥данок - 20%, другий сн≥данок - 10-15%, об≥д - 30-35%, п≥двеч≥рок - 10-15%, вечер¤ - 20%.

ѕрактично, малюк може њсти все, що ≥ доросл≥ члени с≥м'њ. ѕоступово переходьте в харчуванн≥ мал¤ти в≥д споживанн¤ перетертих продукт≥в до њж≥ шматочками. Ќастав час надати перевагу сирим, не протертим овочам ≥ фруктам. √остр≥ та екстрактивн≥ речовини (майонез, кетчуп, часник, цибул¤, редька, петрушка тощо) також вводьте у харчуванн¤ поступово, проте в невеликих к≥лькост¤х, аби не викликати в≥дрази до цих продукт≥в. “ак, Ї люди, ¤ким з дитинства не сподобалас¤, скаж≥мо, цибул¤, ≥ вони "обминають" њњ все житт¤. Ѕажано обмежити споживанн¤ солодощ≥в (цукерки, шоколад, морозиво) та борошн¤них вироб≥в. ’оча цукор Ї необх≥дним у харчуванн≥ дитини, однак його к≥льк≥сть не повинна перевищувати 50 г на добу. ¬с≥м в≥домо, що надм≥рне споживанн¤ цукру призводить до зниженн¤ апетиту ≥ спри¤Ї в подальшому розвитку паратроф≥њ та ожир≥нн¤. « кондитерських вироб≥в можна запропонувати мал¤т≥ мармелад, пастилки, повидло, варенн¤ чи фруктов≥ карамельки. якщо дит¤ добре переносить мед, додавайте потрошки ≥ його. јле запам'¤тайте, що кондитерських вироб≥в дитин≥ варто споживати не б≥льше 10-15 г на добу. ≤ найкраще њх давати ¤к приправи до каш, зап≥канок, млинц≥в тощо. Ќе привчайте дит¤ до солодощ≥в! ѕоговор≥ть з≥ своњми друз¤ми ≥ родичами, щоб вони не приходили до вас у гост≥ з цукерками чи шоколадом - дл¤ мал¤ти. Ўоколад ≥ шоколадн≥ цукерки не те що не дуже корисн≥, а просто шк≥длив≥ дл¤ д≥тей раннього в≥ку (до трьох рок≥в житт¤). ¬они не т≥льки алерг≥зують малюк≥в, але й викликають збудженн¤ нервовоњ системи - д≥ти стають драт≥вливими, погано спл¤ть, капризують.  раще приймайте в подарунок фрукти чи ¤кусь ц≥каву ≥грашку.

ўодо борошн¤них вироб≥в, - надайте перевагу хл≥бу з житнього чи пшеничного борошна грубого помелу. —аме так≥ продукти особливо багат≥ на в≥там≥ни групи ¬ ≥ рослинн≥ б≥лки.

Ќамагайтес¤, аби малюк привчивс¤ њсти сам, користуючись ложкою, виделкою ≥ чашкою, вм≥в самост≥йно сид≥ти за столом, хоч ≥ в спец≥альному кр≥сельц≥.

¬же в цей час можуть з'¤витис¤ капризуванн¤, пов'¤зан≥ з њжею. ўоб њх уникнути, не варто ф≥ксувати увагу дитини на тому, що вона не з'њла, наприклад, порц≥њ каш≥.  раще зам≥нити њњ ≥ншою стравою.

—проби переб≥льшити можливост≥ дитини, примушуючи спожити всю порц≥ю њж≥, покладену њй на тар≥лку, визначену за вашим особистим р≥шенн¤м, часто призвод¤ть лише до нервового зриву, по¤ви невротичного захворюванн¤ - анорекс≥њ (в≥дмови в≥д њж≥), що згодом неспри¤тливо позначитьс¤ на розвитку вищоњ нервовоњ д≥¤льност≥ з виникненн¤м розлад≥в сну.

—пи, м≥й маленький, спи...

¬ однор≥чноњ дитини н≥чний сон повинен становити 10-12 годин.  р≥м того, прот¤гом першого п≥вр≥чч¤ дит¤ маЇ потребу спати ще й два рази на день по 1,5-2 години.

Ѕагато батьк≥в стикаЇтьс¤ з проблемою веч≥рнього засинанн¤. ƒ≥ти вкладаютьс¤ спати ≥нод≥ лише п≥сл¤ прикрикуванн¤ на них, часто вони збуджен≥ й не можуть в≥дразу заснути. “ут вчен≥ пропонують наступну схему. Ќеобх≥дно виробити св≥й "ритуал" п≥дготовки до сну: спершу це г≥г≥Їн≥чн≥ заходи, дал≥ - перевд¤ганн¤ в н≥чний од¤г, особлива розмова з малюком ≥, нарешт≥, побажанн¤ йому "Ќа добран≥ч". ѕ≥сл¤ цього малюк повинен звикнути, що ви в≥д≥йдете в≥д його л≥жечка ≥ п≥дете до своЇњ к≥мнати. ¬ раз≥ необх≥дност≥, цей "ритуал" повторюЇтьс¤ доти, поки дитина не засне. ћожна також про¤вити свою ≥н≥ц≥ативу, насп≥вувати п≥д власну мелод≥ю кращ≥ дит¤ч≥ в≥рш≥. ÷е не т≥льки допомагаЇ спок≥йному засинанню, але ≥ даЇ дитин≥ ≥нформац≥ю дл¤ осмисленн¤ житт¤.

ѕос≥Їш звичку - пожнеш характер

¬ ранньому в≥ц≥, ¤кий триваЇ в≥д року до трьох, у псих≥ц≥ дитини закладаЇтьс¤ основний фундамент майбутнього "розумного" ≥снуванн¤. ≤ все це в≥дбуватиметьс¤ за вашоњ суттЇвоњ допомоги. —аме через дорослих малюк в≥дкриваЇ дл¤ себе весь оточуючий св≥т, вчитьс¤ сп≥лкуватис¤, п≥знаЇ нов≥ реч≥ та людей, починаЇ усв≥домлювати своЇ власне "¤". ¬ цьому в≥ц≥ формуютьс¤ перш≥ симпат≥њ до ≥нших, здатн≥сть любити, дов≥р¤ти. ≤нод≥ з'¤вл¤ютьс¤ про¤ви самост≥йност≥, наполегливост≥, а то й впертост≥. “акому росту ≥ розширенню сфери п≥знанн¤ малюк зобов'¤заний... ход≥нню. јдже перед ним в≥дкривс¤ ц≥лий св≥т. «амкнутий прост≥р колиски уже не обмежуЇ його, а все довкола таке ц≥каве ≥ нове!

якщо ви вир≥шили розпочати вихованн¤ мал¤ти, то приготуйтес¤, що ≥нод≥ вас чекатиме розчаруванн¤, т≥льки в жодному випадку не дратуйтес¤. ” вашоњ дитини Ї дом≥нуюча роль п≥знанн¤ через з≥р. —каж≥мо, ¤кщо ви попросите малюка подати вам певну р≥ч, ¤ка знаходитьс¤ досить далеко в≥д нього, то в≥н спочатку обов'¤зково покрокуЇ в напр¤мку, що ви загадали. јле ¤кщо раптом на траЇктор≥њ руху з'¤витьс¤ ≥нша "ц≥кав≥сть", то це неодм≥нно в≥дверне увагу дитини. ¬она переключаЇтьс¤ на нову дом≥нанту, ≥ ваше проханн¤ в≥дразу забуваЇтьс¤. ÷е нормально! ≤ не вважайте таку ситуац≥ю дефектом вихованн¤ чи про¤вом непослуху. ¬се буде чудово, т≥льки дещо згодом.

ўе один момент, ¤кий завжди турбуЇ батьк≥в, - капризуванн¤. ÷≥кавл¤чись ус≥м на св≥т≥, малюк подорожуЇ вашою дом≥вкою ≥ раптом пом≥чаЇ, що чомусь в одну к≥мнату його не пускають. яка реакц≥¤? ѕевно, спершу це буде спроба все ж таки туди потрапити - силом≥ць в≥дчинити двер≥, посунути засув. якщо це все не спрацьовуЇ, тод≥ - вимогливий крик. Ќе допомогло. ƒал≥ сл≥дують плач, галас, а часом ≥ справжн¤ ≥стерика. як будемо поводитись? ќдн≥ батьки (або бабус≥ з д≥дус¤ми, що буваЇ част≥ше) кидаютьс¤ до забороненого куточка ≥ в≥дкривають дитин≥ прост≥р дл¤ освоЇнн¤. ≤нш≥ - напол¤гають на своЇму ≥ нав≥ть лупцюють чадо. як вчинити краще? ¬ир≥шувати вам конкретно у своњй родин≥. јле, напевно, не варто виховувати у власн≥й дом≥вц≥ тирана. ћалюк повинен знати, що Ї меж≥ дозволеного. “≥льки в жодному раз≥ не доводьте це силою.  раще скористайтес¤ здатн≥стю дитини переключатис¤, спробуйте в≥двол≥кти увагу в≥д забороненого м≥сц¤.

–озум≥ють однор≥чн≥ д≥ти ≥ необх≥дн≥сть навичок охайност≥. ѓх вже можна привчати до горщика, але робити це треба спок≥йно, ненав'¤зливо. √оловне, щоби дитина правильно сприймала ваш≥ вимоги. ¬она вже й сама починаЇ передчувати настанн¤ цих потреб. —початку вс¤ напружуЇтьс¤, наче застигаючи в одн≥й поз≥, обличч¤ може червон≥ти або, навпаки, бл≥днути, часто д≥ти починають плакати, кажучи, що вони хочуть "п≥-п≥" або "ка-ка". ≤ не завжди на початках њм вдаЇтьс¤ втриматис¤. ÷е необх≥дно враховувати ≥ не карати малюка за перш≥ невдач≥. ¬ажливо, щоби в≥н в≥дчував настанн¤ потреби в сечовипусканн≥ або випорожненн≥, адже ≥нод≥ сф≥нктери сечового м≥хура ≥ пр¤моњ кишки в д≥тей формуютьс¤ ≥з зап≥зненн¤м, отже по¤ва навичок охайност≥ також зап≥знюЇтьс¤. ƒо 2,5 рок≥в таке зап≥зненн¤ ще не повинно хвилювати батьк≥в.

ѕоговори з≥ мною, р≥дний

¬аш малюк уже звик до того, що ви багато ≥ часто розмовл¤Їте з ним. ѕ≥сл¤ того, ¤к йому виповнивс¤ р≥к, кожне ваше слово, кожна фраза, сказана вами, набувають особливого значенн¤. јдже саме пер≥од в≥д одного до трьох рок≥в Ї визначальним дл¤ всього подальшого псих≥чного розвитку дитини, а особливо - розвитку мови. якщо зараз мал¤ не чутиме р≥дноњ мови, не буде мати можливост≥ практикуватис¤ у вимовл¤нн≥ спочатку окремих сл≥в, фраз, а п≥зн≥ше - невеликих речень, то в подальшому це може про¤витис¤ труднощами у шк≥льному навчанн≥.

ƒитина вже знаЇ окрем≥ слова. ЌазиваЇ реч≥ своњми ≥менами. ¬ нењ формуЇтьс¤ словник пон¤ть. ѕричому, ≥з величезноњ к≥лькост≥ значень одного слова вона вибираЇ далеко не все, а лише окрем≥ властивост≥, найхарактер≥нш≥ дл¤ даного предмета, найчаст≥ше т≥, з ¤кими вперше познайомилас¤ (¤кщо це собака, то ц≥лком реальний Ѕобик, що живе вдома, ≥ н≥¤кий ≥нший). Ћише набагато п≥зн≥ше мал¤ вивчить ≥ зрозум≥Ї, що собака - це тварина на чотирьох лапах, волохата, ¤ка вм≥Ї гавкати тощо. ѕричому, таким словом можна називати ус≥х схожих тварин.

ƒит¤ маЇ вже великий досв≥д п≥знанн¤ св≥ту: достатньо визначен≥ у¤вленн¤ про батьк≥в, њжу, навколишн≥й св≥т, ≥грашки. ¬оно посл≥довно навчаЇтьс¤ пов'¤зувати образ предмета з певним поЇднанн¤м звук≥в, що неодноразово називають батьки. “ому дуже важливо, аби батьки, розмовл¤ючи ≥з своЇю дитиною, вживали слова так, ¤к прийн¤то в л≥тературн≥й мов≥. "ƒит¤ча мова" та пестливо-зменшен≥ назви на зразок "б≥б≥", зам≥сть "машина", чи "ц¤ц¤", а не "≥грашка", що вживаютьс¤ батьками, по-перше, не полегшують малюку розум≥нн¤ сказаного (¤к ≥нод≥ помилково вважаЇтьс¤), а по-друге, - стають на завад≥ формуванн¤ активного, правильного словника дитини, ¤к≥й доведетьс¤ сп≥лкуватис¤ з ≥ншими людьми. јдже, оволод≥ваючи мовою, малюк вивчаЇ повн≥стю нов≥ дл¤ себе слова ≥ п≥зн≥ше, ¤кщо в≥н засвоњть саме так≥ назви предмет≥в, його доведетьс¤ перевчати.

ќтже, дитина знаЇ в середньому в≥д 30-40 до 100 сл≥в, але вживаЇ њх досить р≥дко. ћалюк вже досить добре розум≥Ї мову дорослих. ѕ≥сл¤ п≥вторар≥чного в≥ку р≥зко зростаЇ об'Їм його ¤к активного, так ≥ пасивного словника. ƒо двох рок≥в дит¤ розум≥Ї практично вс≥ слова, ¤кими доросл≥ означають навколишн≥ предмети, своњ ≥ чуж≥ д≥њ. ќднор≥чним д≥т¤м дл¤ њх мовного та ≥нтелектуального розвитку вже можна показувати малюнки нескладного зм≥сту, привчати до осмисленн¤ ситуац≥й, зображених на них, до вираженн¤ словесно њх пр¤мого ≥ прихованого значенн¤.

ћо¤ дитина другий р≥к житт¤: друге п≥вр≥чч¤


я - досл≥дник ≥ великий грамот≥й

який невгамовний та швидкий тепер ваш малюк. ’ода стала впевненою, рухи рук - точн≥шими. ј у ваших стосунках з'¤вивс¤ новий аспект: ¤кщо ран≥ше до гри дит¤ потр≥бно було заохочувати, то тепер ви все част≥ше у сп≥лкуванн≥ з власним чадом використовуЇте слово "не можна". ƒопитлив≥сть та ц≥кав≥сть наст≥льки захоплюють дитину, що можна однозначно стверджувати про по¤ву у ваш≥й с≥м'њ маленького "чомучки".

‘≥зичний розвиток

ћалюк продовжуЇ рости. ÷ей невпинний процес завжди привертатиме вашу увагу. „и все своЇчасно, чи всього достатньо? јдже тепер≥шн≥й ф≥зичний розвиток - це запорука майбутньоњ "ф≥зичноњ краси" ≥ здоров'¤ мал¤ти.

” другому п≥вр≥чч≥ дит¤ в мас≥ в загальному набуваЇ лише 1,5-2 кг, а у зрост≥ - 4-7 см. ѕричому, вже в цьому в≥ковому пер≥од≥ хлопчики "беруть" своЇ, випереджаючи у ф≥зичних показниках д≥вчаток.

ќкружн≥сть грудноњ кл≥тки до к≥нц¤ другого року житт¤ зростаЇ у хлопчик≥в на 1,2-1,7 см, а в д≥вчаток - на 2,2-2,6 см. ќсь тут перевага д≥вчаток. ƒо реч≥, це ж стосуЇтьс¤ ≥ маси. “акими Ї природн≥ особливост≥ росту д≥тей р≥зноњ стат≥.

Ќе варто забувати ≥ про с≥мейн≥ особливост≥ т≥лобудови (конституц≥йну). ƒ≥знайтес¤, ¤кими темпами росли ви, ¤к розвивалис¤ ваш≥ батьки.  ожен маЇ своњ ≥ндив≥дуальн≥ "зростов≥" стрибки (коли в ф≥зичному розвитку переважаЇ р≥ст т≥ла у довжину) ≥ "заокругленн¤" (¤кщо на перший план виходить зб≥льшенн¤ маси т≥ла). ™дине, що скажемо, - не забувайте про надзвичайну важлив≥сть в харчуванн≥ д≥тей тваринних б≥лк≥в та м≥неральних солей. ÷е - запорука нормального в≥кового ф≥зичного розвитку.

ƒо к≥нц¤ другого року житт¤ у вашого малюка уже маЇ бути двадц¤ть зуб≥в. ” другому ж п≥вр≥чч≥ новими повинн≥ з'¤витис¤ спершу обидва клики, а згодом - друг≥ мол¤ри.

¬≥дв≥даЇмо пед≥атра

ўо стосуЇтьс¤ медичних аспект≥в, у переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в вони в цьому в≥ц≥ звод¤тьс¤ до планового щоквартального огл¤ду пед≥атра з≥ звичними дл¤ батьк≥в ≥ мал¤т вим≥рами росту, маси, окружностей та ≥ндекс≥в, ¤к≥ св≥дчитимуть про нормальн≥ темпи ф≥зичного розвитку малюка. «годом л≥кар проведе й стандартну оц≥нку нервово-псих≥чного розвитку. ¬есь огл¤д зак≥нчитьс¤ рекомендац≥¤ми щодо подальшого догл¤ду. “иповою порадою дл¤ цього в≥ку Ї нагадуванн¤ щодо продовженн¤ проф≥лактики рах≥ту, ¤ка проводитьс¤ до к≥нц¤ другого року житт¤. якщо ж у малюка ви¤влено цю недугу, то ви повинн≥ сл≥дкувати за своЇчасним введенн¤м л≥кувальноњ дози в≥там≥ну D.

–ежим дн¤

як правило, вранц≥ д≥ти другого року житт¤ прокидаютьс¤ сам≥, але час дл¤ цього у кожного р≥зний. ÷е залежить в≥д темпераменту дитини та ≥нших њњ ≥ндив≥дуальних особливостей, а також загального укладу житт¤ ус≥Їњ с≥м'њ.

—тосовно особливостей пробудженн¤, потр≥бно назвати к≥лька загальних правил. Ќ≥коли вранц≥ не буд≥ть мал¤, нехай у нього "запрацюЇ" власний "будильник". якщо ж малюк прокинувс¤, не дозвол¤йте йому вилежуватис¤, не рост≥ть соб≥ "л≥нивц¤". Ћаг≥дно прив≥тайтес¤ з дит¤м, усм≥хн≥тьс¤, висад≥ть на горщик, умийте, нагодуйте. Ѕажано, щоб дитина вже зранку погул¤ла на вулиц≥. Ќа прогул¤нку краще вињздити ≥з кол¤скою, нав≥ть ¤кщо малюк залюбки б≥гаЇ чи ходить, - за певний час втома, все таки, в≥зьме своЇ, ≥ в≥дпочинок у возику буде дл¤ нього приЇмним, не заважатиме обстежувати довк≥лл¤ та й збереже вашу спину (дит¤ вже досить важкувате!). ¬иходьте ≥з сином чи донькою на прогул¤нку не менше двох раз≥в на добу, причому, незалежно в≥д погоди! Ќа крайн≥й випадок - у кожного Ї сучасн≥ лодж≥њ, балкони, веранди.

якщо ж у вашоњ дитини проблеми з апетитом чи сном (неспок≥йний ≥з частими пробудженн¤ми), в≥зьм≥ть за звичку прогулюватис¤ з мал¤м до 6-8 годин на добу, причому надвеч≥р обов'¤зково. ƒотриманн¤ режиму харчуванн¤, прогул¤нок, п≥сл¤об≥днього та веч≥рнього сну дл¤ таких малюк≥в Ї чи не основним методом л≥куванн¤! ≤ пам'¤тайте, що в будь-¤кому випадку ввечер≥ перед сном треба намагатис¤ уникати надм≥рних вражень (пох≥д у гост≥, телев≥зор, ≥гри).

“ривал≥сть сну в цьому в≥ц≥ дещо зм≥нюЇтьс¤. ƒитина вноч≥ маЇ спати 10-11 годин, а вдень -лише один раз, причому в середньому до трьох годин.

Ќамагайтес¤ р≥дше зм≥нювати оточенн¤ малюка. ƒит¤ повинне перебувати в стаб≥льн≥й обстановц≥ (квартира, д≥м, знайом≥ краЇвиди, парк, ваш≥ члени с≥м'њ, згода та злагода м≥ж дорослими, братиками, сестричками). ”се це стимулюЇ хороший ≥ р≥вном≥рний ф≥зичний, псих≥чний та соц≥альний розвиток дитини.

¬се - в швидкому темп≥

ѕотреба рухатис¤ Ї у всього живого. јле особливо це ¤вище характерне дл¤ другого п≥вр≥чч¤ другого року житт¤ малюк≥в. Ќе суттЇво ¤ким чином: плазуючи, "на чотирьох", ход¤чи "на двох" чи б≥гаючи в "ходунках". ”се це лише способи пересуванн¤. ƒо к≥нц¤ другого року житт¤ малюк уже повинен добре самост≥йно ходити ≥ б≥гати. ’оча пад≥нн¤ також Ї обов'¤зковим атрибутом цього в≥кового пер≥оду. “а на помилках вчатьс¤, - кожна невдача у розвитку вм≥нн¤ ходи - це уроки, ¤к≥ дит¤ засвоюЇ, напевно, краще, н≥ж ми, робл¤чи висновки ≥з власних "дорослих" помилок...

якщо ви запрошуЇте мал¤ до гри з м'¤чем, то воно охоче хапаЇ його обома руками ≥ кидаЇ, може котити ногою. –азом ≥з розвитком загальноњ рухливост≥, досконал≥шають рухи. ≤ взагал≥, малюк поступово стаЇ дедал≥ вправн≥шим. “епер в≥н уже п≥дходить до предмета, ¤кий його зац≥кавив, нахил¤Їтьс¤, п≥дн≥маЇ, користуючись не лише долонею, але й пальчиками ≥Е п≥дносить до рота, оск≥льки ≥ в цьому в≥ц≥ основним органом п≥знанн¤ все-таки ще Ї рот.

ѕодбайте про безпеку

як ми вже говорили, надм≥рна рухлив≥сть та ц≥кав≥сть досить часто призвод¤ть до того, що дитина д≥стаЇтьс¤ до ран≥ше "недоступних" м≥сць (скаж≥мо, ваших шухл¤д). ¬ит¤гаючи зв≥дти все п≥др¤д вона зазвичай п≥дносить "нове" до рота. —аме в цьому в≥ц≥ досить часто мал¤та потрапл¤ють до л≥карень в результат≥ отруЇнь та нещасних випадк≥в. “ому застереж≥тьс¤ в≥д таких неприЇмностей - огл¤ньте своЇ помешканн¤ з ≥ншого ракурсу, пам'¤таючи про зросл≥ можливост≥ вашого двор≥чного малюка.

ўе одн≥Їю небезпекою цього в≥ку Ї пад≥нн¤. ћал¤ ходить та намагаЇтьс¤ вправно б≥гати, але це лише у¤вна вправн≥сть. “ому зверн≥ть увагу на все, що може завдати йому шкоди, - загород≥ть гостр≥ кути мебл≥в, подбайте про безпеку дверей. якщо ж малюк все-таки впав, поспостер≥гайте за ним - за по¤ви небезпечних симптом≥в типу блювоти, п≥двищенн¤ температури, деформац≥њ н≥жки, ручки тощо, обов'¤зково покаж≥ть дит¤ спец≥ал≥сту.

"–озумник" другого року

Ѕезумовно, так н≥жно звертаЇтес¤ до свого мал¤ти ≥ ви. јдже це насправд≥ так. якщо наприк≥нц≥ першого року житт¤ об'Їм головного мозку дитини складав 3/5 в≥д об'Їму мозку дорослого, то до к≥нц¤ другого року житт¤ - зб≥льшивс¤ до 4/5.

ћалюку 2-р≥чного в≥ку вже властиве приЇмне в≥дчутт¤ зробленоњ "вдалоњ" справи (скаж≥мо, шл¤х до вершини кр≥сла). ¬оно закарбовуЇтьс¤ в пам'¤т≥, тому те, що не вдаЇтьс¤, змушуЇ до нових "тренувальних" спроб.

ѕоступово в дитини формуЇтьс¤ ≥ розум≥нн¤ причинно-насл≥дкового ланцюга. ѕрим≥ром, мал¤ вже усв≥домлюЇ: падаючий предмет завжди створюЇ однаковий шум, вода, ¤ка тече з крана, видаЇ своњ звуки, а ¤кщо п≥дставити п≥д струм≥нь ручен¤та, то вони стають мокримиЕ

ƒруга половина другого року житт¤ - це час, коли потр≥бно привчати мал¤ до слова "н≥". јле користуйтес¤ цим розумно. ¬ жодному випадку не заборон¤йте усе п≥др¤д. як же йому досл≥джувати, куди чимчикувати, не порушивши вашоњ заборони?! ѕризвичаючи дит¤ до заборонного зм≥сту слова "н≥", к≥лька раз≥в промовл¤йте "н≥, н≥, н≥Е", похитуючи головою. „аст≥ше за все малюк в≥зьме ваш≥ жести на "озброЇнн¤" ≥ згодом, п≥д≥йшовши до забороненого об'Їкта, "мавпуватиме" вашу заборону. јле це не просто гра. ÷е процес усв≥домленн¤ вашоњ науки. ’оча трапл¤Їтьс¤, що таке "н≥ - навчанн¤" швидше рознервуЇ вас, ан≥ж ви чогось дос¤гаЇте. ќднак, пам'¤тайте, що формуванн¤ пон¤тт¤ "н≥" - це крок до усв≥домленн¤ своЇњ особистост≥, власного "¤". як ≥ у нас, дорослих, п≥дкр≥пленн¤ "¤" в≥дбуваЇтьс¤ через позбавленн¤ чогось, в≥дмову чи заборону. —аме ц≥ пон¤тт¤ в≥д≥грають фундаментальну роль у розумовому розвитку дитини.

ƒивл¤чись глобально, то людина взагал≥ виконуЇ дв≥ основних д≥њ - "твор≥нн¤" та "руйнуванн¤". “аланти "руйн≥вника", до реч≥, починають про¤вл¤тис¤ в дит¤ти саме з другого року житт¤. як результат - пошматован≥ газети, розкидан≥ книжки, забруднен≥ ст≥ни. ¬ попул¤рн≥й л≥тератур≥ пер≥од в≥д 1,5 до 2 рок≥в часто так ≥ називають - "в≥к руйнуванн¤". Ќасправд≥, це не так, оск≥льки дл¤ наших чад - це лише школа до д≥й. ћалюки ще не усв≥домлюють, що щось руйнують, вони лише вивчаютьЕ

≤з слова починаЇтьс¤ людина

—ловниковий запас малюка в 2-р≥чному в≥ц≥ продовжуЇ поповнюватис¤. ’оча в пер≥од м≥ж 19-22 м≥с¤ц¤ми поповненн¤ активного словника дещо спов≥льнюЇтьс¤, в цей час ≥нтенсивно розвиваЇтьс¤ розум≥нн¤ сказаного. ƒ≥ти вчатьс¤ комб≥нувати слова, об'Їднуючи њх у фрази ≥з двох або трьох сл≥в. якщо малюк помил¤Їтьс¤, поЇднуючи слова, виправл¤йте повн≥стю всю фразу, ¤ку в≥н вимовив, а не окреме слово. “аким чином допоможете йому сформувати розум≥нн¤ того, ¤к правильно будувати фразу. ¬и повинн≥ виправл¤ти дитину доброзичливо та ненав'¤зливо, щоб у нењ не зникло бажанн¤ говорити взагал≥. Ќамагайтес¤ привчати малюка ¤комога повн≥ше висловлювати словами своњ потреби, нав≥ть ¤кщо ви доньку чи сина розум≥Їте ≥з п≥вслова. як же тод≥ стимулювати в чада необх≥дн≥сть говорити, а воно зможе вчитис¤ цьому нелегкому мистецтву?

ƒо к≥нц¤ другого року житт¤ дитина знаЇ вже майже триста сл≥в, маЇ ч≥тке у¤вленн¤ про призначенн¤ оточуючих предмет≥в домашнього вжитку та особистоњ г≥г≥Їни, правильно њх застосовуЇ. «найомл¤чись ≥з новими речами, д≥ти намагаютьс¤ вивчити њх функц≥њ, задаючи дорослому запитанн¤ "як це називаЇтьс¤?". ” в≥дпов≥дь дорослому варто не лише назвати р≥ч, але й показати дитин≥, ¤к правильно нею користуватис¤.

ѕам'¤ть малюка

ƒитина цього в≥ку вже може запам'¤тати ≥ через де¤кий час в≥дтворити прост≥ рухи, жести, звуки. Ќайб≥льше мал¤там подобаЇтьс¤ в≥дтворювати рухи, адже саме ум≥нн¤ запам'¤тати певний рух ≥ повторити його приносить величезну насолоду. ƒодайте сюди ще й задоволенн¤ оточуючих, ¤к≥ спостер≥гають за кумедними ≥ такими незграбними рухами малюка. “аким чином розвиваЇтьс¤ рухова пам'¤ть. ѕ≥зн≥ше д≥ти починають коп≥ювати д≥њ дорослих, за ¤кими вони спостер≥гали. ¬и можете пом≥тити, ¤к мал¤ п≥дходить до телефону, щоб "подзвонити" татков≥ на роботу, або насл≥дуЇ звертанн¤ мами до старшого братика.

ƒо двох рок≥в у д≥тей уже досить розвинена оперативна пам'¤ть, ≥ вони здатн≥ запам'¤тати мету, поставлену певний час тому. Ќапевно, саме тепер ви з≥ткнетес¤ ≥з тим, що нав≥ть заховавши ¤кусь р≥ч, ви не зможете в≥двол≥кти в≥д нењ увагу малюка. ¬≥н спробуЇ д≥статис¤ до "об'Їкта" свого ≥нтересу, "використовуючи" ≥ншого дорослого. ƒитина здатна пригадати, куди поклала ≥грашку п≥д час останньоњ гри ≥ шукаЇ њњ саме там, а не на звичному м≥сц≥. ћал¤ пригадуЇ обличч¤ р≥дних нав≥ть п≥сл¤ тритижневоњ розлуки, ≥з задоволенн¤м розгл¤даЇ картинки ≥ може в≥дпов≥сти, що на них намальовано.

ƒо двох рок≥в у дитини з'¤вл¤Їтьс¤ нова ¤к≥сна особлив≥сть уваги. якщо ран≥ше малюк був уважний до емоц≥йних контакт≥в ≥з дорослими, предмет≥в та д≥й з ними, то тепер в≥н стаЇ особливо вразливим до слова. –ан≥ше слово дорослого лише спр¤мовувало увагу, супроводжувало д≥њ дитини. “епер дит¤ вперше починаЇ осмислювати зм≥ст мови.

ћаленький "вчений-експериментатор"

ј ще ваш маленький "досл≥дник" поступово перетворюЇтьс¤ на "вченого-експериментатора". “епер дитина намагаЇтьс¤ з'¤сувати, що ж можна з речами робити. ћалюка може зац≥кавити, що станетьс¤ ≥з пухнастим ведмедиком, ¤кщо постукати по ньому кубиком, кинути його чи запхнути п≥д диван... ѕоступово ц≥ експерименти навчать дитину тим законам, ¤к≥ керують предметами в нашому св≥т≥. ¬≥н в≥дкриваЇ, що м'¤чик ≥ ¤блуко можуть котитис¤, а кубики - н≥, ¤кщо ≥грашку кинути, то вона завжди падаЇ донизу, а коли вилити воду на себе - то будеш мокрий. ¬загал≥, дит¤ робить щодн¤ безл≥ч ≥нших в≥дкритт≥в про оточуючий св≥т - ≥стин, звичних дл¤ дорослих, але таких чудових дл¤ малюка.

≈ксперименти юного "досл≥дника" не минають даремно. “аким чином, дитина цього в≥ку вже здатна прогнозувати ≥ вказувати напр¤м руху, м≥сце знаходженн¤ знайомих предмет≥в. ≤, напевно, ваша крих≥тка не раз вже "радувала" вас, навчившись долати перешкоди, що заважають дос¤гти бажаного предмета. ¬ласне, нав≥ть не дивуЇ, що малюк здогадавс¤, ¤к можна в≥дкрити дверц¤та шафки, ¤к≥ ви так над≥йно зачинили; в≥н винайшов спос≥б в≥дсунути своЇ л≥жечко, ¤ке заважаЇ д≥статис¤ до шухл¤ди, де ховають фотограф≥њ тощо. ≤ тепер з кожним разом уже швидше буде розум≥ти, ¤к можна подолати перешкоду, дос¤гти бажаного.

Ќапевно, вперше в цьому в≥ц≥ ваша дитина почне приходити до певних умовисновк≥в шл¤хом здогадки, а не методом спроб ≥ помилок. “епер малюку вже не потр≥бно по-р≥зному пробувати розв'¤зати поставлене завданн¤ - де¤к≥ р≥шенн¤ будуть приходити ≥нтуњтивно, радуючи ¤к маленького "першов≥дкривача", так ≥ вас. ј що найц≥нн≥ше, - дитина використовуватиме св≥й власний спос≥б, тобто це не буде насл≥дуванн¤ д≥й дорослого, а найсправжн≥с≥ньке в≥дкритт¤.

ќсь уже позаду другий р≥к житт¤. ƒо вас прийдуть р≥дн≥ та друз≥, й ви з рад≥стю пов≥домите про ус≥ нов≥ дос¤гненн¤ малюка, ¤кими ви найб≥льше пишаЇтес¤! Ќехай кожен новий крок у вашому з малюком житт≥ буде мудрим, корисним ≥ впевненим, а кожен наступний день приносить лише рад≥сть та родинний затишок!

Ќаталка Ћ≥щенко, кандидат медичних наук, л≥кар-пед≥атр.

√алина ≤гон≥на, психолог.

ћо¤ дитина трет≥й р≥к житт¤: перше п≥вр≥чч¤


я майстер на вс≥ руки

¬ашому малюку минуло два... Ќарешт≥, думаЇте ви, в нього з'¤вл¤тьс¤ самост≥йн≥сть та розсудлив≥сть. јле чомусь синок усе м≥цн≥ше тримаЇтьс¤ за вашу сп≥дницю ≥ ховаЇтьс¤ в≥д чогось стороннього та незнайомого за таткову спину. ќтже, ≥з самост≥йн≥стю, нараз≥, н≥чого не виходить. јле не хвилюйтес¤, - це все згодом.

«ростанн¤ ≥ розвиток

¬продовж цього в≥кового пер≥оду мал¤ продовжуЇ рости. ” мас≥ набуваЇ в середньому 1-1,5 кг, у зрост≥ - 2-3 см. ÷≥ цифри, безумовно, Ї приблизними, бо кожна дитина маЇ свою ≥ндив≥дуальну "криву" росту. ¬≥зьм≥ть соб≥ за правило занотовувати так≥ дан≥ в день народженн¤ сина чи доньки. ÷е буде хорошим показником дл¤ л≥кар¤, та й пам'¤ткою дл¤ вс≥Їњ с≥м'њ.

–ежим дн¤

” цьому в≥ц≥ й надал≥ орган≥зац≥¤ дн¤ маЇ чимале значенн¤. «агальний сон триваЇ майже 12-13 годин. Ќ≥чний сон ≥з цього об'Їму повинен займати 10-11 годин, а денний - 2-3 години в один пер≥од неспанн¤. ¬≥дпов≥дно, у цьому в≥ц≥ активною дитина перебуваЇ 11-12 годин.

–ежим годувань вимагаЇ суворого дотриманн¤, особливо дл¤ д≥тей ≥з поганим апетитом та малюк≥в, ¤к≥ страждають в≥д надм≥рноњ ваги.

–ух - основа житт¤

ћалюк невимовно рад≥сний, ¤кщо в≥н маЇ змогу активно рухатис¤ впродовж дн¤. ¬ 2-р≥чноњ дитини продовжуЇтьс¤ диференц≥ац≥¤ рух≥в н≥г. ’ода стаЇ дедал≥ впевнен≥шою - уже немаЇ потреби широко розставл¤ти н≥жки дл¤ б≥льшоњ ст≥йкост≥, покращуЇтьс¤ координац≥¤ рух≥в. ќднак труднощ≥ ≥нод≥ чекають на мал¤ п≥д час р≥зких поворот≥в тулуба, бо маса т≥ла ще нер≥вном≥рно розпод≥л¤Їтьс¤ на р≥зн≥ в≥дд≥ли ступень. Ќавички р≥вноваги дозвол¤ють легко чимчикувати вгору-вниз сходинками ≥ нав≥ть ман≥пулювати т≥лом, спираючись на одну н≥жку. ј тепер подайте до н≥г дитини м'¤ча: нав≥ть ¤кщо н≥хто не показував, ¤к працюють футбол≥сти, н≥жки сам≥ "здогадаютьс¤", що потр≥бно робити.

ѕогл¤ньте - у вашого малюка з'¤вл¤ютьс¤ задатки впевненост≥ у волод≥нн≥ своњми руками. ћал¤ охоче дублюЇ ус≥ ваш≥ д≥њ: з найсерйозн≥шим вигл¤дом "чистить зуби", "п≥дм≥таЇ", "варить об≥д".

«авд¤ки розширенню мовного запасу, в мал¤ти виникаЇ ≥нтерес до фантазуванн¤ - казок та ваших розпов≥дей. јле, разом ≥з цим, загострюЇтьс¤ почутт¤ страху.

ƒит¤ч≥ страхи

ћалюк вноч≥ часто прокидаЇтьс¤, може розмовл¤ти ув≥ сн≥, боњтьс¤ темр¤ви, самотност≥. “ому не загострюйте дит¤ч≥ страхи погрозами в≥длупцювати чи казками ≥з страшними людожерами, Ѕабою ягою чи привидами. Ќабер≥тьс¤ ще тр≥шки терп≥нн¤ й уникайте надм≥рного емоц≥йного навантаженн¤.

¬ цьому в≥ц≥ ≥нод≥ з'¤вл¤ютьс¤ труднощ≥ засинанн¤. ћал¤ в≥дмовл¤Їтьс¤ спати вдень ≥ засинати вноч≥. ÷е все - через надм≥рну ц≥кав≥сть до оточуючого та страх втратити вас. “ому прил¤жте пор¤д та заплющить оч≥, в≥дпочиньте, а мал¤ заспокоњтьс¤ ≥ засне. якщо вноч≥ малюк прокидаЇтьс¤, плачучи (у нього також бувають страшн≥ сни), в≥зьм≥ть його до себе у л≥жко, поки не засне.

ƒвор≥чне дит¤ дуже чутливе до зм≥н у ваш≥й с≥м'њ. Ќамагайтес¤ не залишати його надовго. якщо плануЇте поњздку, то хай вона буде нетривалою, уникайте перењзд≥в.

ј ¤кщо ви вир≥шили п≥ти на роботу ≥ наймаЇте н¤ню, зроб≥ть так, аби мал¤ не вважало њњ "незнайомою" людиною, тобто забезпечте певний час дл¤ звиканн¤. Ќова людина спершу маЇ бути лише присутньою "на в≥дстан≥", щоб у малюка не виникло в≥дчутт¤ небезпеки. Ћише коли ви бачите, що мал¤ звикло й прийн¤ло цю людину до кола знайомих, в≥дчувши дов≥ру ≥ симпат≥ю, можете поступово передавати своњ "повноваженн¤". Ќе залишайте мал¤ з н¤нею в≥дразу на ц≥лий день. Ќехай це спершу буде п≥вгодини, згодом - година, ≥ так поступово зб≥льшуйте пром≥жок часу своЇњ в≥дсутност≥. ћалюк маЇ звикнути, що ви завжди повертаЇтесь. јле все-таки не залишайте мал¤ надовго, адже найдорожча людина дл¤ вашого сина чи доньки - це ви!

ўе один страх, ¤кий часто присутн≥й у цьому в≥ц≥, - це страх помочитис¤ у пост≥ль. ¬день ви вже сварилис¤ з малюком за те, що в≥н "намочив штанц≥". ј може й лупцювали?! (—аме цього робити не варто). “ому дит¤ боњтьс¤ вноч≥ "мокрих простирадл" ≥ може плакати через кожн≥ п'¤ть хвилин та вказувати на горщик ≥з проханн¤м його висадити. ј п≥сл¤ того, ¤к малюк "витисне" ≥з себе к≥лька крапель, то знову проситьс¤ в л≥жечко. ≤ так неодноразово. „асом д≥ти прокидаютьс¤ к≥лька раз≥в на н≥ч ≥з такими ж страхами. як бути? Ќе акцентуйте на своЇму негативному ставленн≥ до пер≥одичних про¤в≥в енурезу. якщо ж це про¤в частий - зверн≥тьс¤ до л≥кар¤, ¤кий порадить вам, ¤к вчинити в цьому випадку.

≤гри серед д≥тей

ƒ≥ти цього в≥ку ще майже не граютьс¤ разом. јле з ¤кою ц≥кав≥стю вони спостер≥гають за чиЇюсь грою або ж перебувають неподал≥к один в≥д одного! “ому можна хоча б пару раз≥в на тиждень залучати д≥ток до колективу малюк≥в. ѕоступово це дасть св≥й результат - новий крок до сп≥льноти. ўоби вм≥ти сп≥лкуватис¤ ≥, найголовн≥ше, д≥литис¤ своњми ≥грашками, потр≥бен ось такий вступний етап - звиканн¤ один до одного.

—п≥лкуймос¤ потрошки!

Ќа третьому роц≥ житт¤ наш маленький л≥нгв≥ст освоюЇ до ста сл≥в на м≥с¤ць! ƒо трьох рок≥в в≥н вимовл¤Ї п≥втори тис¤ч≥ сл≥в. ј ¤к в≥н говорить! Ќе змовкаючи, ≥нод≥ наче захлинаючись. як потр≥бен йому зараз доброзичливий, уважний слухач - дорослий! ”се б≥льше в мов≥ мал¤ти стаЇ запитань, ≥ саме "„ому?" - основне з них. ¬≥дпов≥даючи на нього, ми вчимо малюка думати. ¬≥д того, ¤к ми даЇмо в≥дпов≥д≥, залежить, наск≥льки розумною стане дитина. ќтже, ¤кщо робимо це, глибоко вникаючи в суть пон¤тт¤, що њњ зац≥кавило, - глибоко мислити буде ≥ вона; в≥дпов≥даЇмо поверхово, наче "в≥дмахнувшись", - таким стане ≥ малюк.

” цьому ж в≥ц≥ в нього виникають запитанн¤: "ј ¤к зробив?", "ј що всередин≥?", "ј куди в≥н п≥шов?", " оли вона повернетьс¤?". ≤ це вже спроба зв'¤зати минуле ≥з сьогоденн¤м та майбутн≥м.

¬и все наполеглив≥ше вказуЇте мал¤т≥ на насл≥дки його вчинк≥в, готуючи до запитанн¤: "ўо буде?". “ак, прим≥ром, "”падеш - бол¤че вдаришс¤", - говорите ви. “ак, починаючи з простого, ми вчимо його вищому в мисленн≥ - передбаченню.

«в'¤зок у дитини з мамою ще нерозривний, але зростаЇ ≥ роль батька.

ƒоросл≥ - основне джерело ≥нформац≥њ. ўоб одержати максимум нових знань, мал¤ неусв≥домлено посп≥шаЇ опанувати мовою. “ому, розмовл¤ючи з дитиною, намагайтес¤ поповнити њњ словниковий запас, використовуючи вс≥ частини мови. ¬и подорожуЇте з дит¤м у навколишньому св≥т≥. ≤менники знайомл¤ть його з новими предметами ≥ ¤вищами (прим≥ром, кажемо: "–≥чка"). ѕрикметники розпов≥дають, ¤к≥ це предмети, чим в≥др≥зн¤ютьс¤, тобто робл¤ть св≥т барвистим, р≥зноман≥тним (ми говоримо: "¬есела р≥чка"). ƒ≥Їслова вказують на те, що оточуюче Ї рухливим (ми говоримо: "¬есела р≥чка б≥жить"). ѕрисл≥вники доповнюють: "¬есела р≥чка б≥жить далеко".

¬аша мова з дитиною повинна бути грамотною, образною, ¤скравою.  оли д≥ти виростуть, один стане математиком, ≥нший - художником, л≥карем, але точна образна мова буде необх≥дна ус≥м њм, тому що вона й ≥нтелект нерозривно пов'¤зан≥.

якщо дво-трир≥чна дитина ставить запитанн¤, обов'¤зково в≥дпов≥дайте њй, перерв≥ть свою бес≥ду з ≥ншим дорослим, адже малюк може забути свою думку швидше, н≥ж ви - свою. ћи т≥льки починаЇмо привчати мал¤ "не перебивати".

ƒо трьох рок≥в дитина повинна розум≥ти, що таке один, мало, багато, розр≥зн¤ти праву ≥ л≥ву сторони, знати "мову" св≥тлофора. ÷≥ норми висок≥ й можуть бути дос¤гнут≥ т≥льки ¤кщо д≥тей навчати.

ћехан≥зми пам'¤т≥ дитини

« розвитком розум≥нн¤ мови малюка, в≥н починаЇ дуже швидко запам'¤товувати коротеньк≥ в≥ршики, забави. “ут уже зад≥¤н≥ ¤к механ≥зми пам'¤т≥, так ≥ механ≥зми уваги. ћожна розвивати пам'¤ть та увагу дитини, спочатку читаючи њй коротеньк≥ в≥ршики, ¤к≥ супроводжуютьс¤ д≥¤ми, наприклад, "—орока-¬орона", а п≥зн≥ше просити в≥дтворити почуте й побачене. ÷е спри¤тиме тому, щоб дит¤ привчалос¤ до зосередженн¤ уваги на зм≥ст≥ прочитаного, було уважним до зм≥сту мови.

¬аш малюк швидко "схоплюЇ" почуте, побачене. …ого пам'¤ть розвинулас¤ уже наст≥льки, що в≥н може пригадати под≥њ, ¤к≥ сталис¤ ран≥ше. ѕро це ж св≥дчить ≥ те, ¤к досить точно дитина може в≥дтворити ситуац≥њ з повс¤кденного житт¤, насл≥дуючи д≥њ близьких людей - розмову по телефону, годуванн¤ л¤льки тощо.

як охопити весь багатогранний св≥т?


Ќа початок другого року житт¤ дитина уже з'¤сувала, що реч≥ можуть бути схожими, а можуть дуже в≥др≥зн¤тис¤ одна в≥д одноњ. ћалюк почав в≥дкривати здатн≥сть кожного предмета мати своњ певн≥ ознаки. ѕоступово в≥н накопичуЇ все б≥льше в≥домостей про особливост≥ р≥зних предмет≥в. ƒитина вже знаЇ, що хл≥бчик чи ¤блучко можна њсти, хоча вони дуже несхож≥, а, наприклад, книжечку - н≥.

Ќавчившись визначати в≥дм≥нност≥ та под≥бн≥сть м≥ж предметами ≥ подумки групувати њх за ознаками, дитина тим самим п≥дготувалас¤ до ще одного значного дос¤гненн¤ у своЇму розумовому розвитку, а саме - до формуванн¤ пон¤ть. «вичайно, це було б неможливо без розвиненоњ мови. ≤ дитина вже точно знаЇ, що собака - це чотиринога тварина, ¤ка гавкаЇ.

—пираючись на сформован≥ пон¤тт¤, дитина вже може в гр≥ використовувати своЇ у¤вленн¤ про предмет, образ його, а не реальну р≥ч. як результат, - зам≥на паличкою ложки, щоб нагодувати л¤льку. ј ще одним дос¤гненн¤м Ї пам'¤ть про предмет, коли його реально немаЇ у пол≥ зору. ÷е дос¤гненн¤ також пов'¤зане не лише ≥з запам'¤товуванн¤м, але й з розвитком мисленн¤. ≤ тепер ¤кщо малюка в≥двол≥кти в≥д гри на певний час, то в≥н зможе пот≥м повернутис¤, щоб грати в нењ дал≥. ÷е величезний крок вперед: дитина прот¤гом певного часу пам'¤тала про гру, планувала њњ продовжити ≥ продовжила без стороннього нагадуванн¤.

ћал¤ у цьому в≥ц≥ мислить "руками", тобто здатне думати про те, що безпосередньо бачить, або, ще краще, торкаЇтьс¤ руками. ¬оно п≥знаЇ св≥т за допомогою орган≥в чутт¤: зору, слуху, тактильних в≥дчутт≥в, а також нюху. јле зосередитис¤ надовго ваша крих≥тка ще не здатна. «араз дл¤ малюка б≥льш важливий власне процес, а не результат того, що в≥н робить. јле те, що дит¤ пост≥йно в≥двол≥каЇтьс¤, даЇ йому можлив≥сть побачити в≥дразу багато оточуючих предмет≥в, зац≥кавитис¤ ними, почавши негайно њх вивчати.

” цьому в≥ц≥ варто починати формувати в≥дчутт¤ часу, навчати дитину розум≥ти так≥ пон¤тт¤ ¤к ранок, веч≥р, вчора, сьогодн≥, спочатку, пот≥м, п≥зн≥ше.

ѕ≥знавати св≥т! “оркатис¤, в≥дчувати усе на дотик. –озр≥зн¤ти смаки, аромати, обриси. ƒо тис¤ч≥ раз≥в на день вим≥рювати прост≥р невеличкоњ квартири власними кроками. ≤нколи бо¤тис¤ ≥ ховатис¤ за над≥йну таткову спину чи широку мамину сп≥дницю. ќсь чим живе дитина третього року житт¤. ћи бажаЇмо вам п≥знати у цей час ¤комога б≥льше ц≥кавого - в≥д кольор≥в веселки до гуд≥нн¤ джмел¤. ЅажаЇмо впевненого кроку, нового знанн¤ ≥ жодних побоювань!
Ќаталка Ћ≥щенко, кандидат медичних наук, л≥кар-пед≥атр.
√алина ≤гон≥на, психолог.

ћо¤ дитина трет≥й р≥к житт¤: друге п≥вр≥чч¤


я вступаю в доросле житт¤!

ƒо трир≥чного в≥ку ваш малюк усв≥домлюЇ, що його мама й татко - найкращ≥ люди на св≥т≥. ¬≥н вас любить ≥ свою любов про¤вл¤Ї коп≥юванн¤м ваших д≥й: позам≥тати п≥длогу, помити посуд, "поголитис¤" перед дзеркалом, од¤гнутис¤, ¤к батьки. ’лопчики усв≥домлюють, що вони "хлопчики", а д≥вчатка насл≥дують саме "д≥вчач≥" д≥њ. ј ось впертост≥ в них вистачить, напевно, на всю родину загалом вз¤ту. “ож, набер≥тьс¤ терп≥нн¤Е

‘≥зичний розвиток

«б≥льшенн¤ маси т≥ла в≥дбуваЇтьс¤ в середньому на 1,5-2 кг. ” цьому п≥вр≥чч≥ в зрост≥ випереджують д≥вчатка, зате хлопчики "наздоган¤ють" у мас≥. јле загальну оц≥нку цих показник≥в дасть лише ваш л≥кар, ¤кий "п≥д≥б'Ї" п≥дсумок ц≥лого третього року житт¤.

–ежим дн¤

¬продовж всього третього року житт¤ орган≥зац≥¤ дн¤ маЇ чимале значенн¤. “ривал≥сть денного ≥ н≥чного сну залишаЇтьс¤ такою ж, ¤к ≥ в першому п≥вр≥чч≥: денний маЇ тривати 2-3 години, а н≥чний 10-11 годин.

ўоденна прогул¤нка Ї надзвичайно потр≥бною. Ќайкраще гул¤ти з малюком в парку чи сквер≥. ћаксимум радост≥ ваш≥ донька чи синочок отримають в≥д прогул¤нки ус≥Їњ с≥м'Їю, особливо сид¤чи на плечах у татус¤! ¬и ж ус≥ - Їдина с≥м'¤! Ќе позбавл¤йте мал¤ такого задоволенн¤. ѕозитивними у цьому в≥ц≥ Ї далек≥ прогул¤нки, наприклад, до л≥су. ƒит¤ тут чекатимуть нов≥ враженн¤, чисте пов≥тр¤, рад≥сть в≥д сп≥лкуванн¤ з вами та природою.

ƒосить уважними треба бути щодо прогул¤нок у безпосередн≥й близькост≥ до проњжджоњ частини дороги: трир≥чний малюк дуже швидкий ≥ рухливий, але в≥дчутт¤ безпеки в нього ще не виробилос¤. “ому, краще за все, гул¤йте подал≥ в≥д таких небезпечних м≥сць. јналог≥чними проблемами загрожуЇ ≥ перебуванн¤ мал¤ти вдома наодинц≥ або з≥ старшими братиками чи сестричками. ¬аша дитина ще не усв≥домлюЇ, що добре, а що - погано. ј старш≥ д≥ти насправд≥ не так≥ вже й "старш≥". “ому спод≥вайтес¤ лише на себе або ж дорослих родич≥в.

«ауваженн¤ медик≥в

як ≥ ран≥ше, дв≥ч≥ на п≥вр≥чч¤ (один раз на три м≥с¤ц≥) вам потр≥бно в≥дв≥дати свого д≥льничного пед≥атра, ¤кий вим≥р¤Ї ус≥ ф≥зичн≥ показники та дасть њм оц≥нку. ѕ≥сл¤ обстеженн¤ стану здоров'¤ обговор≥ть питанн¤ соц≥ального оточенн¤, психолог≥чного кл≥мату в с≥м'њ, можливост≥ в≥дпочинку разом ≥з дитиною. Ќе варто пускатис¤ в тривал≥ та втомлююч≥ подорож≥ з малюком. ј поњздки на море в≥дклад≥ть на в≥к п≥сл¤ трьох рок≥в.

–ухлив≥сть

ѕотреба рухатись у мал¤ти - основний стимул! ¬оно невимовно рад≥Ї, що маЇ можлив≥сть б≥гати ≥ гратис¤. јле часто падаЇ, перекидаЇ безл≥ч предмет≥в, розбиваЇ чимало посуду, ¤кщо такий трапл¤Їтьс¤ на шл¤ху. «'¤вл¤ютьс¤, особливо у хлопчик≥в, промовист≥ "кв≥туч≥" синц≥, що Ї нев≥д'Їмним атрибутом такого рухливого способу житт¤. ѕотреба в рус≥ до к≥нц¤ третього року житт¤ дитини с¤гаЇ своЇњ кульм≥нац≥њ, тому через п≥вроку-р≥к вам стане легше наздоган¤ти мал¤, скаж≥мо, на прогул¤нц≥ й сл≥дкувати, чи все гаразд. “ака висока енерг≥йн≥сть та ≥нтенсивн≥сть руху по¤снюЇтьс¤ тим, що ваш малюк нарешт≥ навчивс¤ в≥льно, з великою вправн≥стю та впевнен≥стю повертатис¤ в ус≥ боки, крокувати сходами, зал≥зати на лавку чи кр≥сло, п≥дн≥матис¤ на драбинку. ј це все разом уз¤те, ¤к правило, вас просто жахаЇ! ƒарма. ƒозвольте мал¤т≥ досл≥джувати св≥т ≥ т≥шитис¤ своњми новими здобутками! ’оча зайвоњ уваги так≥ спроби, звичайно, потребують.

ƒал≥ вдосконалюЇтьс¤ др≥бна рухова активн≥сть. ћалюк вправно бере ручкою ≥грашку, ≥з задоволенн¤м њњ т¤гне, штовхаЇ, складаЇ кубики. "–уйн≥вник" повол≥ перетворюЇтьс¤ на "творц¤".

√ра - не забавка!

√ра стаЇ не лише розвагою, але й стимулом до нових дос¤гнень. “рир≥чний малюк усе ще граЇтьс¤ наодинц≥, спостер≥гаючи за своњми однол≥тками, ¤к≥ знаход¤тьс¤ поруч. ј ось з дорослими ≥гри сприймаютьс¤, ≥ малюк охоче залучаЇ вас до компан≥њ. јле не в к≥мнат≥ чи прим≥щенн≥. ÷ього простору дл¤ трьох рок≥в недостатньо. ѕарк, ≥грова площадка, скверик - ось де ц≥каво забавл¤тис¤. “ут ще багато нового ≥ невивченого, на в≥дм≥ну в≥д квартири.

ј що це коњтьс¤ довкола?

Ќа третьому роц≥ житт¤ дитина може розр≥зн¤ти так≥ прост≥ форми ¤к коло, овал, квадрат, пр¤мокутник, трикутник, багатокутник, а також ус≥ основн≥ кольори спектру: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, син≥й, ф≥олетовий. ћалюк здатний класиф≥кувати предмети за певними суттЇвими ознаками, що њм притаманн≥ (кол≥р, форма, величина).

” мал¤ти розвиваютьс¤ у¤ва та винах≥длив≥сть. ’≥ба ж не ориг≥нальна ≥де¤ од¤гти каструлю на голову зам≥сть капелюха. ≤ не варто применшувати значенн¤ таких в≥дкритт≥в дл¤ розвитку дитини. ÷е ми, доросл≥, вже не раз бачили под≥бне в ≥нших малюк≥в, але, справа в тому, що ваш≥й дитин≥ бачити це ще не доводилось. ј значить вона ц≥лком може претендувати на роль першов≥дкривача такого способу використанн¤ каструл≥ й безл≥ч≥ ≥нших предмет≥в.

¬загал≥, застосуванн¤ одних предмет≥в зам≥сть ≥нших - це досить значний крок вперед. ћаленьк≥ д≥ти ще не здатн≥ в≥дд≥лити д≥ю в≥д предмета, але на третьому роц≥ житт¤ мал¤та вже наст≥льки оволод≥ли предметними д≥¤ми, що можуть абстрагуватис¤ в≥д реальноњ реч≥ ≥ використовувати њњ зам≥нники.

” малюка починаЇ розвиватис¤ у¤ва, ≥ в≥н починаЇ д≥¤ти не лише на основ≥ реальност≥, але й базуючись на виникаючих у нього власних фантазуванн¤х. ѕерш≥ про¤ви у¤ви можна в≥днести до 2,5-3 рок≥в. —аме в цьому в≥ц≥ дитина починаЇ д≥¤ти в змодельован≥й ситуац≥њ, з у¤вними предметами. ¬иникаЇ це, перш за все, у гр≥, й батькам треба п≥дтримувати перш≥ паростки фантаз≥њ та у¤ви малюка, адже п≥зн≥ше на њх основ≥ буде сформовано такий важливий механ≥зм ¤к творче мисленн¤.

ƒит¤ продовжуЇ активно п≥знавати св≥т, все част≥ше задаЇ запитанн¤: "ўо це таке?", "ƒе?", " уди?". ≤ ваше завданн¤ на цьому етап≥ - давати в≥дпов≥д≥ на вс≥ ц≥ запитанн¤. јле тут важливо зум≥ти перекласти загальнов≥дом≥ ≥стини на мову дитинства, тобто розпов≥сти так, щоб це було доступно дл¤ розум≥нн¤ малюка. ÷е перший крок до розвитку п≥знавальноњ активност≥.  ожне запитанн¤ - це перший крок до маленького в≥дкритт¤ та подальшого п≥знанн¤ св≥ту, усв≥домленн¤ того, що св≥т можна вивчати не лише д≥ючи безпосередньо з предметами, а й через слово та з допомогою думки.

¬ трир≥чному в≥ц≥ дит¤ вперше усв≥домлюЇ, що ≥снуЇ "¤" ≥ "не-¤". ¬оно вже в≥дд≥л¤Ї себе в≥д дорослого, ≥ вир≥зн¤Ї ≥з оточуючого св≥ту. ≤ по¤ва у мов≥ фраз "÷е зробила Ќата" - перший крок на цьому шл¤ху. ј крок другий - це сказати про себе "¤". ƒивл¤чись у дзеркало, малюк уже може проголосити - "÷е ¤". ƒо третього року житт¤ в дитини ви¤вл¤Їтьс¤ ч≥тке усв≥домленн¤ себе, з'¤вл¤ютьс¤ перш≥ ознаки того, що мал¤ усв≥домлюЇ свою статеву приналежн≥сть - "хлопчик" чи "д≥вчинка".

ћоже, поговоримо?

ƒо трьох рок≥в дитина засвоюЇ до п≥втори тис¤ч≥ сл≥в. ” њњ словнику зустр≥чаютьс¤ майже вс≥ частини мови. ¬се менше вона вживаЇ багатозначн≥ слова. «наченн¤ сл≥в стають ст≥йкими, тобто ¤кщо ран≥ше слово "бум" могло означати ≥ барабан, ≥ чашку, ¤ка падаЇ, ≥ бр¤зкальце, то тепер кожен предмет маЇ свою власну назву.

Ќадзвичайно зростаЇ мовна активн≥сть малюка. ¬≥н легко запам'¤товуЇ та намагаЇтьс¤ повторювати невелик≥ казки та в≥ршики, розум≥Ї мову дорослих, прислухаЇтьс¤ до того, що говор¤ть навколишн≥ люди ≥ повторюЇ нов≥ слова, ¤к≥ чуЇ, граматично правильно будуЇ реченн¤, зм≥нюЇ слова, ¤к≥ вживаЇ у реченн≥ (в≥дм≥нок, р≥д тощо).

ќсобливо галасливими у сп≥лкуванн≥ стають хлопчики. ¬с≥ своњ рухи, жести вони супроводжують безл≥ччю вигук≥в ≥ крик≥в. —ильна стать вперше про¤вл¤Ї свою хвалькуват≥сть.

” сп≥лкуванн≥ мал¤ сприймаЇ ≥ подаЇ себе ¤к третю особу, усв≥домлюючи, що воно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших: "ƒай йому кицю", "Ѕери його гул¤ти" тощо. ÷е стаЇтьс¤ тому, що найчаст≥ше батьки та й родич≥ звертаютьс¤ до малюка не на "ти", а на ≥м'¤: "“ан¤ п≥де њсти" тощо.

” сп≥лкуванн≥ в трир≥чному в≥ц≥ з'¤вл¤ютьс¤ перш≥ нотки впертост≥. ƒо реч≥, психологи цей пер≥од так ≥ називають "перша стад≥¤ впертост≥". ƒруга така стад≥¤ настане у в≥ц≥ 12-13 рок≥в. ’оч у мал¤т ц¤ повед≥нка зумовлена лише природною необх≥дн≥стю випробувати себе та зм≥цнити в≥дчутт¤ вол≥. ¬загал≥, дл¤ цього в≥ку про¤ви впертост≥ - досить серйозне питанн¤. ¬оно досить часто засмучуЇ батьк≥в, а то нав≥ть виводить ≥з себе. ј це вже помилка. “од≥ малюк про¤вл¤тиме негативн≥ реакц≥њ до найбуденн≥ших справ - прийманн¤ њж≥, засинанн¤ чи навички до охайност≥. ¬≥н чимдуж стане перев≥р¤ти, наск≥льки здатний чинити оп≥р вашому "н≥". ј насправд≥, дит¤ вас просто дуже любить. “ож, зм≥н≥ть свою реакц≥ю ≥ пригорн≥ть його до себе - цей пер≥од просто потр≥бно терпл¤че пережити.

¬≥к запитань продовжуЇтьс¤. ўодн¤ оточуюче викликаЇ в малюка справжн≥й шквал "„ому?", "ƒл¤ чого?", "Ќав≥що" тощо. ¬и повинн≥ втамувати ≥нформац≥йний голод, ≥накше згодом цю прогалину заповн¤ть ≥нш≥ джерела, причому не завжди так≥, ¤к≥ ви схвалюЇте.

ѕам'¤ть

ƒо другого п≥вр≥чч¤ третього року житт¤ дитина вже добре знаЇ своњ ≥грашки ≥ може в≥др≥знити њх в≥д ≥грашок ≥нших д≥тей. «а малюнками дит¤ вп≥знаЇ книжку ≥ здатне розказати, про що вона. ≤нод≥ дитина може майже досл≥вно передати зм≥ст коротеньких дит¤чих казок, дотримуючись нав≥ть тих самих ≥нтонац≥й, що ≥ батьки, розказуЇ в≥ршики, ¤к≥ вивчаЇ дуже легко.

јле запам'¤товуванн¤ д≥тей у цьому в≥ц≥ носить мимов≥льний характер, тобто малюк не може "на замовленн¤" батьк≥в запам'¤тати б≥льше двох сл≥в, ¤кщо йому запропонувати вивчити 5-7 сл≥в. «ате дит¤ дуже легко "схоплюЇ" той матер≥ал, ¤кий неодноразово повторюЇтьс¤, найшвидше засвоюЇ тексти, що викликають емоц≥йн≥ переживанн¤.

”вага дитини до трир≥чного в≥ку вже достатньо розвинена, але ще не досить ст≥йка. Ќав≥ть дуже захоплюючою грою мал¤ звичайно займаЇтьс¤ не б≥льше 10-15 хвилин. ј часто буваЇ так, що дит¤ не може зосередитис¤ нав≥ть на 4-5 хвилин, тому увагу маленькоњ дитини треба розвивати, але не перевтомлюючи њњ одним ≥ тим же зан¤тт¤м, а ур≥зноман≥тнюючи д≥¤льн≥сть, ввод¤чи нов≥ ≥гров≥ моменти.

ћалюку в цьому в≥ц≥ все ще складно розпод≥л¤ти увагу м≥ж к≥лькома предметами одночасно. “ому, даючи йому р≥зн≥ завданн¤, постарайтес¤, щоб вони не вимагали уваги в≥дразу до к≥лькох складних предмет≥в ≥ д≥й. якщо ви читаЇте книжку з картинками, то краще спочатку роздивитис¤ ≥люстрац≥њ, а пот≥м читати, тому що бути уважним одночасно ≥ до зм≥сту, ≥ до ¤скравих малюнк≥в дитин≥ ще складно.

ћожна п≥дсумувати, що саме трет≥й р≥к житт¤ вашого мал¤ти Ї найскладн≥шим у розум≥нн≥ необх≥дност≥ найтерпл¤ч≥шого, найуважн≥шого догл¤ду. јле ви дл¤ себе повинн≥ усв≥домити, що хочете виростити сина чи доньку, ¤к≥ згодом стануть особистост¤ми, не закомплексованими р≥зними запереченн¤ми та обмеженн¤ми, а д≥тьми ≥з власними судженн¤ми, думками ≥ р≥шенн¤ми. “ак≥ д≥ти й ставши дорослими н≥коли не бо¤тимутьс¤ труднощ≥в ≥ колись вам скажуть своњ слова под¤ки.
Ќаталка Ћ≥щенко, кандидат медичних наук, л≥кар-пед≥атр.

«акрепи у д≥тей раннього в≥ку

÷¤ проблема Ї частим ¤вищем у д≥тей р≥зного в≥ку, в тому числ≥ й перших трьох рок≥в житт¤. Ѕагато хто думаЇ, що в закрепах н≥чого страшного немаЇ. ќднак, ¤к стверджують досв≥дчен≥ гастроентерологи, саме закрепи формують закомплексовану особист≥сть дитини, а пост≥йна ≥нтоксикац≥¤ порушуЇ стан њњ здоров'¤.

«акрепом вважаЇтьс¤ хрон≥чна затримка вив≥льненн¤ кишечника, що триваЇ б≥льше двох д≥б. ¬она супроводжуЇтьс¤ затрудненими, ≥нод≥ болючими випорожненн¤ми, що викликають дискомфорт, з в≥дходженн¤м невеликоњ к≥лькост≥ твердого калу.

«акрепи ал≥ментарного походженн¤ зумовлен≥ порушенн¤м принципу збалансованост≥ харчуванн¤, тобто в≥кового сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж б≥лками, вуглеводами, жирами, м≥неральними речовинами, в≥там≥нами ≥ водою. „асте годуванн¤ дитини, збоњ в ритм≥ харчуванн¤, вживанн¤ продукт≥в, ¤к≥ не спри¤ють рухов≥й активност≥ кишечника (б≥лий хл≥б, рисов≥ р≥дк≥ каш≥, м≥цний чай, кисел≥, какао), обмеженн¤ вживанн¤ овоч≥в - все це, зрештою, призводить до затримки вив≥льненн¤ кишечника.

’рон≥чн≥ закрепи орган≥чного походженн¤ виникають внасл≥док порушенн¤ анатом≥чноњ будови р≥зних в≥дд≥л≥в товстого кишечника ≥ пр¤моњ кишки. ƒо них належать зм≥ни в розм≥рах цих орган≥в, аномал≥њ пр¤моњ кишки тощо. «вичайно, такого виду закрепи зустр≥чаютьс¤ в 3-4 рази р≥дше, н≥ж ≥нш≥ види, але б≥льш≥сть ≥з них потребують т≥льки х≥рург≥чного л≥куванн¤.

«атримка вив≥льненн¤ кишечника може бути одним ≥з симптом≥в загального захворюванн¤ малюка. ¬ д≥тей перших трьох рок≥в житт¤ такими хворобами Ї рах≥т, г≥потроф≥¤ (зниженн¤ к≥лькост≥ споживанн¤ њж≥), анем≥¤. ¬с≥ ц≥ недуги супроводжуютьс¤ слаб≥стю ≥ зниженн¤м тонусу м'¤з≥в орган≥зму, в тому числ≥ й м'¤з≥в травного тракту.

ƒ≥т¤м ≥з де¤кими спадковими захворюванн¤ми, наприклад, г≥потирозом (зниженн¤ функц≥њ щитопод≥бноњ залози), хворобою ƒауна, завжди властива м'¤зова слабк≥сть, а отже, ≥ закрепи.  р≥м того, ц≥лий р¤д л≥к≥в своЇю поб≥чною д≥Їю маЇ спов≥льненн¤ руховоњ активност≥ кишок (спазмол≥тики тощо) або ж зм≥ну нормальноњ кишковоњ м≥крофлори. “од≥ виникаЇ стан дисбактер≥озу - порушенн¤ нормального сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж складовими м≥крофлори кишок. ќдним ≥з його про¤в≥в також Ї закрепи.

як бачите, причин дл¤ виникненн¤ такого неприЇмного ¤вища багато. ¬≥д цього залежатиме ≥ л≥куванн¤ дитини. “ому т≥льки досв≥дчений пед≥атр-гастроентеролог зможе допомогти вам у вибор≥ методу л≥куванн¤.

ќсновн≥ про¤ви закрепу

ѕерш за все, це нерегул¤рне вив≥льненн¤ кишечника. «атримка дефекац≥њ внасл≥док спастичних розлад≥в його д≥¤льност≥ супроводжуЇтьс¤ болем у живот≥, з максимальною локал≥зац≥Їю в л≥в≥й здухвинн≥й д≥л¤нц≥, метеоризмом (накопиченн¤м газ≥в), в≥дчутт¤м розпиранн¤ у верхн≥х в≥дд≥лах живота, нудотою, печ≥Їю.  ал при цьому буваЇ фрагментованим, у вигл¤д≥ щ≥льних грудочок ("коз¤чий"). ѕер≥одично закрепи можуть чергуватис¤ з проносами.

якщо ж у дитини маЇ м≥сце, навпаки, г≥помоторна диск≥нез≥¤ кишечника, тобто в≥дбуваЇтьс¤ зниженн¤ його моторики, то це про¤витьс¤ р≥зким зменшенн¤м к≥лькост≥ випорожнень, тобто, раз на 4-7 дн≥в, з вид≥ленн¤м сухого, ол≥вцепод≥бного калу. Ѕ≥ль у живот≥, метеоризм слабо виражен≥ або в≥дсутн≥.

«атримц≥ випорожнень характерне самоотруЇнн¤ орган≥зму, що про¤вл¤Їтьс¤ в'¤л≥стю, слабк≥стю, головним болем. Ўк≥ра стаЇ бл≥дою, ≥з с≥руватим в≥дт≥нком, жовтушною, сухою, лущитьс¤, на н≥й виникають вугр≥, гн≥йничков≥ захворюванн¤. ÷≥ процеси розвиваютьс¤ внасл≥док всмоктуванн¤ у кров токсин≥в, ¤к≥ утворюютьс¤ в кишках.

«а на¤вност≥ тривалих закреп≥в орган≥зм дитини може нав≥ть передчасно стар≥ти. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ тому, що продукти гнитт¤ надход¤ть у кров ≥з кишок внасл≥док порушенн¤ функц≥й двох бар'Їр≥в, ¤к≥ затримують шк≥длив≥ продукти життЇд≥¤льност≥ м≥кроб≥в, - слизовоњ оболонки кишечника та печ≥нки. ≤снуЇ такий терм≥н ¤к "хрон≥чна калова ≥нтоксикац≥¤". ÷¤ недуга може призводити до значних зм≥н у кишечнику, печ≥нц≥ та ≥нших органах.

¬≥д затримки калу в кишках накопичуЇтьс¤ значна к≥льк≥сть р≥зних м≥кроорган≥зм≥в, розвиваЇтьс¤ дисбактер≥оз.ќднак це стаЇ причиною порушенн¤ функц≥њ м≥крофлори кишок, веде до зниженн¤ м≥сцевого ≥ загального ≥мун≥тету (оп≥рност≥) орган≥зму.

„асто причиною порушень просуванн¤ калу в кишечнику стаЇ п≥двищенн¤ температури т≥ла або взагал≥ на¤вн≥сть будь-¤кого гострого захворюванн¤. ќднак це ¤вище тимчасове, триваЇ 1-2 дн≥.

¬ажливою проблемою раннього в≥ку Ї психолог≥чний закреп. ¬≥н зустр≥чаЇтьс¤ переважно в д≥тей в≥д п≥втора до трьох рок≥в. якщо у малюка в цьому пер≥од≥ хоча б один раз був болючий акт дефекац≥њ в≥д закрепу, пов'¤заного з харчуванн¤м, або тр≥щинки заднього проходу, то п≥сл¤ цього дит¤ може затримувати випорожненн¤ тижн¤ми через страх, що б≥ль повторитьс¤. ўе одн≥Їю причиною по¤ви психолог≥чного закрепу в цьому в≥ц≥ стають велика захоплен≥сть грою, в≥дчутт¤ сором'¤зливост≥ в≥д перебуванн¤ в чужому помешканн≥, а ще - в≥дстоюванн¤ своЇњ "незалежност≥" "на зло" спробам матер≥ привчити до горщика.

якщо закрепи виникають в дитини раннього в≥ку, обов'¤зково потр≥бно впевнитис¤ в першопричин≥ њх по¤ви ≥ постаратис¤ швидше нормал≥зувати дефекац≥ю. ≤накше в малюка може сформуватис¤ хрон≥чний або "звичний" закреп.

Ћ≥куванн¤ ц≥Їњ недуги в д≥тей включаЇ в себе д≥Їтичне харчуванн¤, м≥неральн≥ води, вживанн¤ медикамент≥в, бактер≥йних препарат≥в, ентеросорбент≥в, л≥карських трав.

¬ид д≥Їтичного харчуванн¤, ¤ке потр≥бно обрати вашому малюку, залежить в≥д тонусу товстого кишечника. якщо в≥н знижений, в меню включають продукти, багат≥ на рослинну кл≥тковину: моркву, бур¤к, кабачки, хл≥б ≥з жита ≥ пшениц≥ грубого помелу, д≥Їтичний хл≥б ≥з вис≥вками, каш≥ з пшеничноњ, в≥вс¤ноњ, гречаноњ, перловоњ круп, фруктов≥ й овочев≥ соки, некисл≥ ¤блука, ≥нжир, курагу, чорнослив. Ќеобх≥дно вживати також молочнокисл≥ продукти: кеф≥р, простоквашу, йогурт, ацидоф≥л≥н.

¬иключаютьс¤ з њж≥ хл≥б з вищих сорт≥в борошна, т≥стечка, жирн≥ сорти м'¤са, копчен≥ продукти, консерви, шоколад, кава, редька, редиска, часник, цибул¤. Ќе рекомендуютьс¤ каш≥ з манноњ, рисовоњ круп, обмежуЇтьс¤ вживанн¤ верм≥шел≥, макарон, картопл≥.

ƒ≥т¤м ≥з спастичними закрепами д≥Їтичне л≥куванн¤ треба починати з введенн¤ до рац≥ону жир≥в (переважно рослинних), варених овоч≥в з поступовим додаванн¤м сирих. ≈фективно д≥ють пшеничн≥ вис≥вки в чистому вигл¤д≥ або розведен≥ в кип'¤чен≥й вод≥, кеф≥р≥. ѕопередньо њх необх≥дно п≥дсушувати. ѕочинають вживати по 1 чайн≥й ложц≥ 3 рази на день, дал≥, за необх≥дност≥, дозу можна зб≥льшити до 3 або 6 столових ложок на день.

«астосовуючи м≥неральн≥ води, необх≥дно пам'¤тати, що малюкам ≥з закрепами, що виникають внасл≥док зниженн¤ тонусу кишок, треба пити б≥льш м≥нерал≥зовану холодну воду. «а п≥двищеного тонусу товстого кишечника вживають малом≥нерал≥зован≥ води в теплому вигл¤д≥. ѕам'¤тайте, що д≥т¤м м≥неральну воду призначають з розрахунку 3 мл на 1 кг маси т≥ла на один прийом, трич≥ на день.

ћедикаментозне л≥куванн¤ також залежить в≥д стану моторики кишок. ƒ≥т¤м ≥з зниженим тонусом товстого кишечника рекомендують медикаменти дл¤ його п≥дсиленн¤, хворим ≥з спастичними закрепами - середники, ¤к≥ зменшують тонус кишок.

Ћ≥куванн¤ не буде мати ефекту без корекц≥њ дисбактер≥озу кишечника. ¬иб≥р препарату залежить в≥д в≥ку дитини, тривалост≥ та ступен¤ т¤жкост≥ закреп≥в.  р≥м того, дл¤ боротьби ≥з ц≥Їю недугою призначають ≥ проносн≥ препарати. ѓх за механ≥змом д≥њ можна под≥лити на чотири групи. ƒо них належать середники, що:
викликають х≥м≥чне подразненн¤ рецептор≥в кишок: препарати сенни, жостеру, ревеню, б≥сакодил, гуталакс, рицинова ол≥¤;
мають осмотичн≥ властивост≥: магн≥ю сульфат, натр≥ю сульфат, с≥ль карловарська тощо;
зб≥льшують об'Їм кишечника: вис≥вки, морська капуста, метилцелюлоза;
спри¤ють розм'¤кшенню калових мас ≥ њх кращому просуванню кишечником: вазел≥нова ол≥¤.

“ривале застосуванн¤ проносних небажане, оск≥льки розвиваЇтьс¤ звичка до них, можуть виникати алерг≥чн≥ про¤ви, поб≥чн≥ впливи на органи ≥ системи.

“аким чином, р≥зне походженн¤ закреп≥в, складний механ≥зм њх розвитку, необх≥дн≥сть певних метод≥в д≥агностики ≥ призначенн¤ в кожному конкретному випадку ≥ндив≥дуального л≥куванн¤ зумовлюють те, що ≥з такою проблемою обов'¤зково потр≥бно звертатис¤ до л≥кар¤. “≥льки фах≥вець може роз≥братис¤ в причинах виникненн¤, на перший погл¤д, простого, а насправд≥ - складного за своњм переб≥гом ¤вища - "закреп", ≥ допомогти ¤кнайшвидше його подолати.